Мы ВКонтакте

Стаття 418. Поняття права інтелектуальної власності

1. Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

2. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

3. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

 

Коментар:

 

В чинному ЦК України з'явилася окрема глава, присвячена загальним положенням, що стосуються права інтелектуальної власності, що забезпечує єдине розуміння поняття інтелектуальної власності та захисту різних її об'єктів.

Об'єкти права інтелектуальної власності є нетілесними, тобто такими об'єктами можуть бути лише нематеріальні об'єкти, а саме результати створені в процесі інтелектуальної діяльності. Зазначені об'єкти стають об'єктами права інтелектуальної власності з моменту їх визнання такими в порядку передбаченому законодавством України.

У володільця об'єкта інтелектуальної власності виникають щодо нього особисті немайнові та майнові права. Слід зазначити, що до особистих немайнових прав відносяться: право на визнання людини творцем об'єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати третім особам посяганню на право інтелектуальної власності; право на видання твору під своїм власним ім'ям та інші. Особисті немайнові права інтелектуальної власності є невідчужуваними, крім випадків передбачених законом.

Майнові права на об'єкти інтелектуальної власності можуть бути товаром, тобто є відчужуваними, можуть бути передані третім особам, переходити у спадщину.

Право інтелектуальної власності на об'єкти визнається за їх творцем лише за умови, що вони відповідають вимогам, встановленим законом. Цивільний кодекс України чітко визначає підстави, за яких творець може бути позбавлений права або обмежений у своєму праві.