Мы ВКонтакте

Стаття 434. Твори, які не є об'єктами авторського права

1. Не є об'єктами авторського права:

1) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади;

2) державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади;

3) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації;

4) інші твори, встановлені законом.

 

Коментар:

 

Коло об'єктів авторського права значно конкретизується прямою вказівкою в законі на твори, які не є об'єктами авторського права, хоча за своєю суттю та ознаками їм подібні (вони об'єктивовані та є результатом інтелектуальної діяльності людини).

Так, не є об'єктами авторського права: 1) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади; 2) державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади; 3) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації.

Наведений перелік об'єктів, на які не поширюються норми авторського права, не є вичерпним. Цей перелік може доповнюватись положеннями іншими законів. Зокрема, в Законі України "Про авторське право і суміжні права" додатково встановлено, що неохоронюваними в авторському праві є: 1) твори народної творчості (фольклор); 2) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; 3) державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій. Разом з тим, проекти офіційних символів і знаків до їх затвердження розглядаються як твори; 4) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).