Мы ВКонтакте

Стаття 481. Поняття та об'єкти раціоналізаторської пропозиції

1. Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

2. Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.

 

Коментар:

 

Глава 41 ЦК України присвячена регулюванню відносин, які складаються у зв'язку зі створенням, поданням, розглядом та використанням раціоналізаторських пропозицій. Розробка таких пропозицій вважається наймасовішим видом прикладної творчої діяльності, який, тим не менше, має дуже істотний економічний ефект. В намаганнях отримати цей ефект навіть найбільші корпорації світу реалізують спеціальні високобюджетні програми.

Відповідно до ст. 481 ЦК України раціоналізаторською пропозицією вважається визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності. Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт або процес.

З наведеного визначення можуть бути виведені наступні ознаки раціоналізаторської пропозиції як об'єкта права інтелектуальної власності.

По-перше, пропозиція має містити технологічне (технічне) або організаційне рішення. Рішенням може вважатись конкретний шлях вирішення прикладної виробничої задачі або проблеми. Раціоналізаторська пропозиція не може зводитись лише до постановки технологічної або організаційної проблеми.

По-друге, запропоноване рішення має стосуватися будь-якої сфери діяльності особи, якій пропозиція подана. Вирішувати питання про те, чи стосується пропозиція сфер діяльності її адресата, слід на основі фактично здійснюваних особою видів діяльності, незалежно від того, чи зазначені ці види діяльності в установчих або реєстраційних документах особи, якій пропозиція подана. Такий висновок ґрунтується на принципі універсальної правосуб'єктності юридичних осіб (ст. 91 ЦК України). Виняток становлять лише юридичні особи зі спеціальною правосуб'єктністю (банки, фінансові установи тощо). Вбачається, що не може вважатись сферою діяльності особи та діяльність, яка здійснюється нею неправомірно, наприклад, без отримання ліцензії чи іншого спеціального дозволу, якщо їх отримання є обов'язковим за законодавством України. Відповідно, раціоналізаторська діяльність у сферах протиправної діяльності не може отримати правову охорону, оскільки це суперечить основним засадам цивільного законодавства України.

По-третє, пропозиція має бути визнана особою, якій вона подана. Конкретні юридичні форми визнання раціоналізаторської пропозиції законом не визначені. Це, наприклад, може бути рішення компетентного органу чи наказ повноважної посадової особи. Рішення по пропозиції приймається керівником підприємства чи керівником відповідного підрозділу, на якого це покладено наказом по підприємству. З урахуванням умов, існуючих на конкретному підприємстві (велика чисельність працюючих, територіальна роз'єднаність, відокремленість тощо), керівник підприємства може надати право прийняття рішень по пропозиціях деяким керівникам підрозділів (цехів, будівельних управлінь тощо).

Визнання пропозиції раціоналізаторською, а так само дати її подання та авторства підтверджується свідоцтвом на раціоналізаторську пропозицію, яке оформляється листом з відповідними відомостями. Свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію має містити: а) назву та, якщо є, фірмове найменування підприємства (організації, установи), що видає свідоцтво; б) назву раціоналізаторської пропозиції; в) прізвище автора, а у разі співавторства вказуються прізвища та ініціали всіх співавторів в алфавітному порядку; г) дату подання пропозиції; д) дату визнання пропозиції раціоналізаторською; е) номер, за яким вона зареєстрована в журналі реєстрації раціоналізаторських пропозицій; є) підпис керівника підприємства (організації, установи) із зазначенням його прізвища та ініціалів, що скріплюється печаткою.

Порядок видачі вищезазначеного свідоцтва регламентується Положенням про свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію, затвердженим наказом Державного патентного відомства України від 22 серпня 1995 року N 129. Підприємство (організація, установа), яке прийняло до розгляду заяву на раціоналізаторську пропозицію, повинно її зареєструвати і протягом місяця з дати реєстрації прийняти щодо неї рішення. Порядок розгляду заяви про раціоналізаторську пропозицію, а також прийняття щодо неї рішення встановлюється підприємством. По кожній пропозиції можуть бути прийняті такі рішення: визнати пропозицію раціоналізаторською і прийняти до впровадження; провести дослідну перевірку пропозиції; пропозицію відхилити.

Після прийняття рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською автору (співавторам) має бути видане свідоцтво на раціоналізаторську пропозицію. У разі, коли свідоцтво загублене, на прохання автора (співавторів) підприємством (організацією, установою) видається дублікат. Напис "Дублікат" робиться на бланку свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію над словом "Свідоцтво" прописними буквами.

Слід зазначити, що в Україні регулюючу дію у сфері відносин, які складаються щодо раціоналізаторських пропозицій, зберігає Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затверджене Указом Президента України N 479/92 від 18.09.92 р., хоча у всьому, що стосується охорони інших об'єктів промислової власності, це положення вже втратило чинність згідно з Указом Президента України від 22.06.94 р. N 324/94.

Це Тимчасове положення містить істотно відмінну правову модель раціоналізаторської пропозиції, порівняно із проаналізованою вище моделлю, що закріплена в ЦК України. За цим Положенням раціоналізаторською визнається пропозиція, яка є новою і корисною для підприємства, якому вона подана, і передбачає створення або зміну конструкції виробів, технології виробництва і застосовуваної техніки або складу матеріалу.

Раціоналізаторська пропозиція є новою для підприємства, якому вона подана, якщо згідно з наявними на даному підприємстві джерелами інформації ця або тотожна поданій пропозиція не була відома в мірі, достатній для її практичного використання. Не визнається обставиною, що впливає на новизну раціоналізаторської пропозиції, її використання за ініціативою автора протягом не більше 3 місяців до подання заяви.

Раціоналізаторська пропозиція є корисною для підприємства, якому вона подана, якщо її використання дає змогу підвищити економічну ефективність або одержати інший позитивний ефект цим підприємством.

Однак ні новизна, ні корисність як обов'язкові ознаки раціоналізаторської пропозиції за ЦК України не вимагаються. Вирішення питання про те, чи мають застосовуватись ці ознаки як критерії кваліфікації пропозиції в якості раціоналізаторської, вирішується на основі співставлення юридичної сили норм ЦК України та Указу Президента України N 479/92 від 18.09.92 р. Норма статті 481 ЦК України має більшу юридичну силу, ніж норми, що містяться в зазначеному Указі Президента. Відповідно, з'ясування змісту поняття та встановлення ознак раціоналізаторської пропозиції, як об'єкта правової охорони в Україні, має відбуватись саме на підставі положень ЦК України.

Хибність ознак новизни і корисності як кваліфікуючих критеріїв раціоналізаторської пропозиції полягає в наступному. Раціоналізаторська пропозиція може й не містити нової технічної, технологічної або організаційної інформації як для відповідної сфери знань або галузі виробництва. Відповідне технічне, технологічне або організаційне рішення може навіть бути запозиченим у іншої особи (за умови, якщо таке запозичення здійснено без порушення вимог законодавства). Проте, з тих чи інших причин ця інформація раніше не застосовувалась у діяльності конкретної особи (підприємства), але після визнання раціоналізаторської пропозиції буде прийнята у використання. І навпаки, раціоналізаторською пропозицією може бути визнане й таке рішення, яке за ознакою новизни сягає рівня винаходу. Отже, новизна як ознака раціоналізаторської пропозиції не повинна мати юридичного значення.

Що ж стосується корисності раціоналізаторської пропозиції, то оцінку такої корисності може зробити лише особа, якій пропозиція подана. Можливо, така особа й не вважатиме пропозицію, що надійшла, корисною для себе, але з тих чи інших мотивів визнає її раціоналізаторською, - з цим не повинна пов'язуватись дійсність суб'єктивних прав на раціоналізаторську пропозицію, які після такого визнання виникнуть. Отже, корисність раціоналізаторської пропозиції також не повинна розглядатись юридично значимою властивістю.

Застарілість положень Указу Президента України N 479/92 від 18.09.92 р. виявляються також в значно вужчому баченні об'єкта раціоналізаторської пропозиції. За ЦК України об'єктом пропозиції можуть бути як матеріальний об'єкт, так і процес, а пропоноване рішення може стосуватись і технологічних (технічних), і організаційних сторін діяльності особи. Тоді як відповідно до Тимчасового положення об'єктом пропозиції може бути лише матеріальний об'єкт, а рішення має стосуватись лише технологічних або технічних аспектів виробничої діяльності, але ніяк не організаційних.

Важливо зазначити, що не визнаються раціоналізаторськими пропозиції, які знижують надійність та інші показники якості продукції або погіршують умови праці, якість робіт, а також викликають або збільшують рівень забруднення навколишнього природного середовища.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій про порядок складання, подачі і розгляду заяви на раціоналізаторську пропозицію, затверджених наказом Держпатенту України від 27.08.95 р. N 131, не визнається раціоналізаторською пропозиція, яка: знижує надійність та інші показники якості продукції; погіршує умови праці, якість робіт; ставить лише завдання або тільки визначає ефект, що може бути одержаний від застосування пропозиції, без вказівки конкретного рішення; забезпечує досягнення позитивного ефекту шляхом заходів організаційного, а не технічного характеру (поліпшення стану робочих місць, упорядкування системи матеріально-технічного забезпечення виробництва, обліку і звітності, зміна графіків роботи і ремонту устаткування чи транспортних засобів, скорочення часу доставки вантажів тощо); відноситься до засобів організації і управління господарством (планування, фінансування), виконання, викладання, дослідження, проектування, розрахунку, а також до систем інформації; відноситься до умовних позначень, розкладів, правил гри, дорожнього руху, судноплавства, складання шкал, таблиць, діаграм, графіків, номограм, якщо вони не призводять до зміни конструкції приладів, що їх містять, або технології виробництва; передбачає зміну розміщення устаткування в приміщеннях, будинках, спорудах, якщо воно не призводить до удосконалення технологічного процесу; спрямована на заміну будівельних конструкцій, матеріалів, деталей, виробів на відомі, застосування яких передбачено обов'язковими для підприємства будівельними нормами, правилами та іншими нормативними документами по будівництву, а також якщо ця заміна призводить до порушення технічних правил по економному витрачанню будівельних матеріалів1; спрямована на зміну міст розробки кар'єрів, забору води для потреб будівництва, вивезення ґрунту, на зміну протяжності інженерних комунікацій, якщо така пропозиція не містить ознак раціоналізаторської пропозиції, а також на скорочення протяжності інженерних комунікацій у зв'язку зі змінами технічних умов на їх приєднання, викликане приближенням до об'єкта будівництва джерел і трас електропостачання, зв'язку, газозабезпечення, теплозабезпечення, водопроводу з причин, які не залежать від будівельної організації; пов'язана зі змінами проектних рішень, якщо заяву на нього подано після узгодження цих змін із замовником, крім випадків, коли пропозиція використовувалась з ініціативи автора протягом не більше 3-х місяців до подачі заяви; зроблена працівником проектної організації, що здійснює авторський нагляд в процесі будівництва, по зміні проектних рішень.

____________

1 Додатково див.: спільний лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Міністерства освіти і науки України, Держпатенту України "Щодо визначення і оформлення раціоналізаторських пропозицій у капітальному будівництві та заходів по здешевленню будівництва" N 7/7-440, 1/12-796, 14-14/894 від 26.04.2000 р.