Мы ВКонтакте

Стаття 487. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом

1. Майновими правами інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідченими патентом, є:

1) право на використання сорту рослин, породи тварин, придатних для поширення в Україні;

2) виключне право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

2. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин належать володільцю патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

 

Коментар:

 

1. В коментованій статті визначено види майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин, які поділяються на дві групи: виключні та невиключні. До виключних прав належить право дозволяти використання сорту рослин, породи тварин та право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке використання. Невиключними майновими правами інтелектуальної власності є право на використання сорту рослин, породи тварин та інші майнові права, встановлені законом.

2. Зазначені норми щодо видів майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин конкретизуються положеннями Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" та виданими та його виконання підзаконними нормативно-правовими актами. Водночас законодавче регулювання майнових прав інтелектуальної власності на породу тварин в даний час в Україні відсутнє.

3. Коментованою статтею закріплені майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, засвідчені патентом, перелік яких не є вичерпним. До таких прав віднесено: 1) право на використання сорту рослин, придатних для поширення в Україні; 2) виключне право дозволяти використання сорту рослин; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню сорту рослин, у тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

4. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин засвідчуються патентом. За ст. 1 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" патент - це охоронний документ, що засвідчує пріоритет і майнове право інтелектуальної власності на сорт рослин. Форма патенту на сорт рослин та порядок його видачі регулюються Положенням про Державний реєстр прав власників сортів рослин та про видачу патентів України на сорти рослин, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 13 грудня 2002 р. N 3901.

____________

1 Офіційний вісник України. - 2003. - N 6. - Ст. 250.

5. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин" використання сорту - це будь-яка дія щодо сорту, що зазначена у цьому Законі в переліку дій, які потребують дозволу володільця патенту. Виключне право на дозвіл чи заборону використання сорту полягає в тому, що ніхто без дозволу володільця патенту не може здійснювати щодо посадкового матеріалу сорту такі дії: а) виробництво або відтворення (з метою розмноження); б) доведення до кондиції з метою розмноження; в) пропонування до продажу; г) продаж або інший комерційний обіг; д) вивезення за межі митної території України; е) ввезення на митну територію України; є) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах "а" - "е". Володілець патенту може зумовити дозвіл певними умовами та обмеженнями.

6. Вчинення без дозволу особи, яка має майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, будь-яких дій по відношенню до цього сорту, що потребують дозволу, вважаються порушенням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин. Порушення прав на сорт тягнуть за собою юридичну відповідальність. Особа, права якої на сорт порушені, може вимагати: а) припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення його права відносно становища, що існувало до порушення права; б) стягнення завданих збитків, включаючи не одержані доходи; в) відшкодування моральної шкоди; г) вжиття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом прав на сорти.

7. Майнові права володільця патенту можуть бути предметом застави і використовуватись у спільній діяльності, зокрема, бути внеском до статутного фонду чи майна юридичної особи, та бути предметом іншого комерційного обігу, що не заборонений законом. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, що належать юридичній особі, яка ліквідується, можуть бути передані (відчужені) іншій юридичній особі у встановленому законом порядку.

Свої майнові права володілець патенту реалізує на власний розсуд, але при цьому не повинні порушуватися майнові права володільців патентів на інші сорти. Права інтелектуальної власності на сорт рослин, які належать кільком особам спільно, здійснюються за договором між ними. У разі відсутності такого договору права інтелектуальної власності на сорт рослин, які належать кільком особам, здійснюються ними спільно.

8. Володілець патенту має право: 1) передати свої майнові права на сорт на підставі договору будь-якій особі, яка стає його правонаступником; 2) заповісти свої майнові права на сорт у спадщину; 3) видати будь-якій особі дозвіл (ліцензію) на використання сорту на підставі ліцензійного договору; 4) упродовж строку чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин в установленому порядку подати до Державної служби з охорони прав на сорти рослин для офіційної публікації заяву про готовність надати дозвіл будь-якій особі на використання сорту (відкриту ліцензію).

9. Ліцензійний договір та договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Видача ліцензії на використання сорту та передача майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин вважаються дійсними для третіх осіб з дати публікації відомостей про це в офіційному виданні, яка здійснюється на підставі занесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав інтелектуальної власності на сорти рослин. За внесення зазначених відомостей до Державного реєстру та змін до них за ініціативою сторін договору сплачуються збори. Договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або ліцензійний договір приймаються до реєстрації в Державній службі з охорони прав на сорти рослин в порядку, визначеному Інструкцією про реєстрацію договору про передачу майнового права на сорт і договору про передачу права на використання сорту, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики України від 21 липня 2003 р. N 2442.

____________

2 Офіційний вісник України. - 2003. - N 33. - Ст. 1807.

10. Чинним законодавством на володільця патенту покладається ряд обов'язків, а саме: 1) добросовісно користуватися своїм майновим правом на сорт; 2) забезпечувати збереження сорту або його вихідних компонентів протягом усього терміну чинності патенту3; 3) на запит Державної служби з охорони прав на сорти рослин надати в установлений термін зазначеній службі або органу, визначеному Державною службою з охорони прав на сорти рослин, інформацію, документи, матеріал, зразки сорту, що охороняється, чи його вихідні компоненти з метою: а) перевірки збереженості сорту; б) визначення та оновлення офіційного зразка сорту; в) проведення порівняльної експертизи між сортами. Державна служба з охорони прав на сорти рослин може зобов'язати володільця патенту зберігати офіційний зразок.

____________

3 Порядок перевірки збереженості сорту рослин, затверджено наказом Міністерства аграрної політики України від 21 липня 2003 р. N 246 // Офіційний вісник України. - 2003. - N 36. - Ст. 1959.

11. Право на використання сорту без дозволу володільця патенту набуває особа, яка отримала примусова ліцензію на використання сорту. Видавати примусові ліцензії на використання сортів можуть Кабінет Міністрів України і суд. Примусова ліцензія може бути тільки невиключною, з визначенням обсягу використання сорту, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди володільцю патенту.

Кабінет Міністрів України може видати на строк до чотирьох років примусову ліцензію визначеній ним особі з мотивів надзвичайної суспільної необхідності та за умови воєнного чи надзвичайного стану з виплатою відповідної компенсації володільцю патенту. Видача Кабінетом Міністрів України примусової ліцензії може бути оскаржена до суду. Порядок видачі примусової ліцензії на використання сорту рослин, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. N 1214.

____________

4 Офіційний вісник України. - 2003. - N 6. - Ст. 230.

Якщо після трьох років від дати державної реєстрації чи від дати, коли використання сорту було припинено, сорт в Україні не використовується або використовується у незначних обсягах і будь-яка особа звертається до володільця патенту з пропозицією укладання ліцензійного договору, а володілець патенту без поважних причин відмовляє, ця особа може звернутися до суду з позовною заявою про видачу їй примусової ліцензії на використання сорту. Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання сорту чи відмова у видачі ним ліцензії зумовлені поважними причинами, а особа-позивач доведе, що вона у фінансовому і в усіх інших відношеннях у змозі компетентно та ефективно здійснювати права, надані ліцензією, примусову ліцензію може бути надано за рішенням суду на строк до чотирьох років. Ліцензіат сплачує за видачу йому примусової ліцензії державне мито.

12. В чинному законодавстві визначені випадки використання сорту без згоди (дозволу) володільця патенту, які не визнаються порушеннями майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, а саме:

1) вичерпання виключного права володільця патенту. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не поширюються на дії щодо будь-якого матеріалу його сорту або сорту, одержаного безпосередньо з них продукту в разі їх збуту на території України володільцем патенту чи за його згодою, якщо такі дії: а) не спрямовані на наступне розмноження зазначеного сорту; б) не пов'язані з експортом посадкового матеріалу сорту до країни, в якій не охороняються майнові права інтелектуальної власності на сорти роду чи виду рослин, до якого належить зазначений сорт, крім експорту зібраного матеріалу, призначеного виключно для споживання;

2) право попереднього користування і право при відновленні прав на сорт;

3) обмеження дії виключного права володільця патенту. Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин не поширюються на дії будь-якої особи з посадковим матеріалом сорту, що охороняється, якщо вони здійснені: а) як приватні та з некомерційними цілями; б) в експериментальних цілях; в) з метою створення інших сортів на основі сорту, що охороняється. Будь-яка особа має право розмножувати у своєму господарстві, і це не вважається порушенням майнових прав володільця патенту, для власних потреб зібраний матеріал, одержаний нею у своєму господарстві вирощуванням сорту, що охороняється, за умови належності сорту до одного з ботанічних родів і видів, які визначені в Законі України "Про охорону прав на сорти рослин". Умови дотримання законних інтересів володільця патенту щодо зазначених ботанічних родів і видів визначаються Кабінетом Міністрів України.

13. Від майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, що засвідчені патентом, необхідно відрізняти майнове право інтелектуальної власності на поширення сорту рослин, засвідчене державною реєстрацією. На відміну від використання сорту його поширення визначається як комерційне розповсюдження посадкового матеріалу - матеріального носія сорту, занесеного до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Майновим правом інтелектуальної власності на поширення сорту рослин є право його володільця на поширення сорту і на дозвіл чи заборону поширення сорту іншими особами. Право на дозвіл чи заборону поширення сорту полягає в тому, що без дозволу власника майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту рослин не можуть здійснюватися щодо посадкового матеріалу сорту такі дії: а) пропонування до продажу; б) продаж або інший комерційний обіг; в) зберігання для будь-якої із цілей, зазначених у пунктах "а" і "б". Право на поширення сорту в Україні виникає з дати прийняття рішення про державну реєстрацію майнового права інтелектуальної власності на поширення сорту.