Стаття 511. Третя особа у зобов'язанні

1. Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

 

Коментар:

 

Коментована стаття визначає правовий статус ще одного суб'єкта зобов'язального правовідношення - третьої особи у зобов'язанні. Третя особа є додатковим суб'єктом зобов'язання, тобто вона не є стороною зобов'язання: боржником або кредитором. На відміну від сторін зобов'язання, тертя особа не породжує зобов'язання своїми діями, бере участь у зобов'язанні за волею якоїсь з його сторін.

Коментованою статтею передбачене загальне правило участі третьої особи у зобов'язанні - зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. Тобто не можна без згоди особи покласти на неї обов'язок вчинити якусь дію або утриматися від вчинення такої дії.

Зобов'язання може породжувати для третьої особи тільки права щодо боржника та (або) кредитора. В якості прикладів зобов'язань на користь третьої особи можна назвати договори страхування, в яких призначається вигодонабувач, договори перевезення, якщо вантажоодержувачем є не вантажовідправник, а інша особа тощо).

Норми щодо участі третіх осіб у зобов'язанні закріплені також у ст. 636 ЦК (Договір на користь третьої особи). Стаття 528 ЦК передбачає можливість покладення виконання зобов'язання на третю особу. Але в даному випадку мова йдеться не про додаткового суб'єкта зобов'язання, а про суб'єкта виконання. Третя особа в розумінні ст. 528 ЦК не є суб'єктом зобов'язання: вона не має прав у зобов'язанні та не має визначених зобов'язанням обов'язків. Обов'язок виконати зобов'язання виникає із якихось інших відносин між боржником та такою третьою особою (наприклад, ця особа є боржником сторони-боржника у якомусь іншому зобов'язанні).