Мы ВКонтакте

Стаття 515. Зобов'язання, в яких заміна кредитора не допускається

1. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

 

Коментар:

 

Коментована стаття містить загальне правило визначення зобов'язань, в яких не допускається заміна кредитора. Так заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора. ЦК наводить лише один приклад такого зобов'язання - це зобов'язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи. Дане зобов'язання є яскравим прикладом нерозривної пов'язаності зобов'язання з особою кредитора. Якщо шкода завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, мета існування зобов'язання по відшкодуванню такої шкоди є відновлення здоров'я потерпілого або відшкодування йому витрат, пов'язаних з ушкодженням здоров'я або втраченого прибутку. Якщо мова йдеться про відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, то виходячи із змісту ст. 1200 право на таке відшкодування мають утриманці померлого, отже фактично відшкодування шкоди полягає у наданні утриманцям засобу для існування. У зв'язку з цим логічним є те, що у вищевизначених зобов'язаннях права кредитора (потерпілого) не можуть бути передані якійсь іншій особі.

В цілому перелік зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, є невичерпним, тобто в кожному разі треба аналізувати зв'язок прав кредитора у зобов'язанні з його особою. Так, наприклад, право на стягнення аліментів мають особи, чітко визначені Сімейним кодексом (ч. 2 ст. 75, ст. 181 тощо). Якщо особа не має статусу дитини, батька, мати тощо, вона не в праві претендувати на виплату їй аліментів. Отже право на стягнення аліментів не може бути передано іншому кредитору ані за договором відступлення права вимоги, ані в разі загального правонаступництва. Теж саме стосується сплати пенсій, соціальних виплат тощо.