Мы ВКонтакте

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

 

Коментар:

 

Коментованою статтею встановлюються загальне правило виконання зобов'язання, а саме - зобов'язання має виконуватися належним чином. Саме належне виконання зобов'язання означає досягнення тієї мети, яку сторони ставили перед собою, вступаючи у зобов'язання. Належне виконання тягне за собою припинення зобов'язання (ст. 599 ЦК).

Належність виконання зобов'язання є оціночною категорією. Оцінка належності здійснюється на підставі основних критеріїв, встановлених коментованою статтею. Перелік таких критеріїв визначений в порядку приорітету, отже при визначенні належності слід виходити із того, чи відповідає виконання наведеним критеріям. Критерії належного виконання можна умовно поділити на дві групи: 1) основні критерії; 2) додаткові критерії.

До основних критеріїв належності виконання можна віднести відповідність виконання умовам договору та вимогам Цивільного кодексу та іншим актам законодавства. Оскільки статтями 9 та 627 ЦК визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору, для визначення належності виконання зобов'язання перш за все необхідно встановити, чи відповідає виконання умовам укладеного сторонами цивільно-правового договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні (ст. 638 ЦК), або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання. Наприклад, якщо сторони узгодили в договорі купівлі-продажу, що товар має бути наданий продавцем у святковій упаковці, невиконання цієї умови буде свідчити про неналежне виконання зобов'язання продавцем, незважаючи на те, що умова про упаковку товару не відноситься до істотних умов договору купівлі-продажу.

До основних критеріїв належності виконання можна віднести також і відповідність виконання вимогам ЦК та інших актів цивільного законодавства. Такі вимоги діють або якщо сторони не визначили інших правил в договорі, або якщо ці норми є імперативними. Наприклад, якщо сторони договору майнового найму не визначили, на кого покладається обов'язок здійснювати капітальний ремонт найманого майна, за правилами статті 776 ЦК капітальний ремонт речі проводить наймодавець. І невиконання ним цього обов'язку буде свідчити про неналежне виконання наймодавцем зобов'язання. Відповідно до ст. 791 ЦК наймай у договорі прокату не вправі передавати річ у піднайм. Отже якщо наймач укладе договір піднайму, це буде свідчити про неналежне виконання ним зобов'язання. До основних нормативних актів, які регулюють зокрема цивільні правовідносини, можна віднести і Господарський кодекс України, який також встановлює правила виконання господарських зобов'язань (наприклад, Глава 30 ГК).

Якщо договором або актами цивільного законодавства, зокрема Цивільним кодексом, не будуть визначені якісь умови, слід застосовувати так звані додаткові критерії належності виконання зобов'язання. До таких критеріїв можна віднести відповідність виконання звичаям ділового обороту та іншим вимогам, що звичайно ставляться.

Поняття звичаю, зокрема звичаю ділового обороту надається у ст. 7 ЦК, відповідно до якої звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин. Звичаї можуть бути як неписаними (наприклад, звичаї певного морського порту), так і писаними. Одним із авторитетних та застосовуваних звичаїв торговельного обороту є Правила тлумачення міжнародних термінів (ІНКОТЕРМС), які закріплені Міжнародною Торговельною палатою у Парижі та періодично редагуються. На сьогодні діють правила ІНКОТЕРМС у редакції 2000 року. Термін "звичаї" застосовується також у Кодексі торговельного мореплавства України (ст. ст. 6, 146, 293 тощо). Термін "торгові та інші чесні звичаї" застосовується також в разі захисту економічної конкуренції (ст. ст. 6, 8, 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Інші вимоги, що звичайно ставляться, означає те, що в регулюванні тієї чи іншої поведінки при виконанні зобов'язань відсутні якісь писані правила або усталені звичаї, але в даному місці та в даний час склалися якісь вимоги, які зазвичай діють. Вони можуть бути змінені в подальшому, але в даний період вони діють. Так, наприклад, на сьогодні в сфері купівлі-продажу нерухомості діє правило, відповідно до якого послуги посередників при укладенні угоди (так званих брокерів або ріелтерів) оплачують продавець та покупець в рівних частинах. Це не є писаним правилом і може бути змінені сторонами як завгодно, але якщо сторони не узгодили порядку оплати таких послуг, можна керуватися такими вимогами, що звичайно ставляться на сьогодні на українському ринку нерухомості.

На вимоги, що звичайно ставляться, часто посилається і ЦК. Так, наприклад, такі правила містяться у ч. 4 ст. 632 (щодо визначення ціни договору) у ч. 2 ст. 673 (щодо встановлення умов якості товару) тощо.