Мы ВКонтакте

Стаття 538. Зустрічне виконання зобов'язання

1. Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

2. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

3. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

4. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

 

Коментар:

 

Переважна більшість цивільно-правових зобов'язань має двосторонній характер, тобто покладають як на одну, так і на іншу сторону певні обов'язки. В таких зобов'язаннях кожна із сторін одночасно є боржником, та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку (наприклад, за договором купівлі-продажу продавець передає річ, а покупець сплачує гроші).

Загальне правило виконання зустрічних зобов'язань встановлено ч. 2 коментованої статті та передбачає одночасне виконання кожною із сторін свого обов'язку. Правила про часовий розрив між виконанням зобов'язання однією або іншою стороною можуть бути передбачені договором (наприклад, купівля-продаж із розстрочкою платежу), актами цивільного законодавства, випливати із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту (наприклад, договір майнового найму або договір зберігання за своєю суттю не можуть бути одночасно виконані обома сторонами).

Якщо одна із сторін зобов'язання не виконує свого обов'язку або якщо є явні підстави вважати, що вона його не виконає у встановлений строк (наприклад, об'єктивно не встигне), друга сторона має право або зупинити виконання свого обов'язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов'язання. Спеціальними нормами можуть бути передбачені конкретні можливості сторони відмовитися від виконання свого обов'язку в разі невиконання обов'язку іншою стороною (наприклад, ст. 684, ст. 766, ч. 2 ст. 849 ЦК тощо).

Якщо, незважаючи на те, що одна із сторін не виконала свій обов'язок, друга сторона здійснила виконання, вона залишається лише в статусі кредитора та має право вимагати виконання від іншої сторони. Крім того, за загальним правилом ця особа вправі вимагати відшкодування збитків, завданих їй несвоєчасним виконанням або невиконанням.