Мы ВКонтакте

Стаття 545. Підтвердження виконання зобов'язання

1. Прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

2. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

3. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

4. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

 

Коментар:

 

Коментована стаття містить важливі правила підтвердження виконання цивільно-правових зобов'язань. Оскільки виконання зобов'язання, проведене належним чином, є однією із підстав його припинення (ст. 599 ЦК), підтвердження факту та належності виконання має важливе значення в разі виникнення спорів між сторонами зобов'язання.

Загальне правило коментованої статті говорить про обов'язкове письмове підтвердження одержання виконання кредитором. На підтвердження одержаного виконання частково або в повному обсязі кредитор має видати боржникові розписку. Коментована стаття не містить вимог до форми та змісту розписки (хоча зрозуміло, що виходячи із суті поняття "розписка" вона обов'язково має бути складена у письмовій формі). Змістом розписки має бути твердження, що боржник надав, а кредитор прийняв виконання зобов'язання в повному обсязі або частково із зазначенням обсягу (частки) виконання. Бажано вказати в розписці підставу виникнення зобов'язання (наприклад, договір або завдання шкоди) та суть виконання, здійсненого боржником (сплата грошей, передача речі тощо).

Правило частини 1 коментованої статті не є імперативним, оскільки ЦК зазначає, що розписка видається кредитором на вимогу боржника. Боржник може і не пред'являти вимогу про надання йому розписки, якщо виконання зобов'язання та його прийняття кредитором підтверджується іншими доказами (наприклад підписом на видатковій накладній в разі передачі товару, проведеним банком платіжним дорученням в разі сплати грошових коштів в безготівковому порядку, підписанням акту приймання-передачі наданих послуг або акту виконаних робіт тощо).

В цивільному обороті існують зобов'язання, виникнення яких підтверджуються видачею боржником кредиторові боргового документу (до таких зобов'язань можна віднести позику, яка часто підтверджується складанням боржником розписки, вексельні зобов'язання, що виникають на підставі видачі векселя тощо). В разі виконання такого зобов'язання кредитор зобов'язаний повернути боржникові борговий документ. В такому випадку видача розписки не є обов'язковою, оскільки відповідно до частини 3 коментованої статті наявність боргового документу у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Якщо кредитор не може повернути борговий документ (в разі його втрати, пошкодження, передачі третій особі тощо), він зобов'язаний видати розписку про отримання виконання та вказати в розписці про неможливість повернення боргового документу. В даному випадку відповідна вказівка в розписці буде вважатися належним підтвердженням виконання, якщо тільки спеціальним законодавством не буде передбачене інше (як, наприклад, у Конвенції, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі).

Відмова кредитора повернути борговий документ або видати розписку розцінюється ЦК як прострочення кредитора (ст. 613 ЦК). В такому випадку боржник вправі затримати виконання зобов'язання до виконання кредитором обов'язку повернути борговий документ або видати розписку. Разом з тим боржникові буде важко скористатися цим правом, якщо він спочатку виконав зобов'язання а потім вимагає від кредитора відповідного підтвердження. Отже для захисту своїх інтересів боржник може вимагати від кредитора фіксації отримання виконання одночасно із проведенням боржником самого виконання.