Мы ВКонтакте

Стаття 562. Незалежність гарантії від основного зобов'язання

1. Зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.

 

Коментар:

 

1. ЦКУ виходить із принципу незалежності гарантії від основного зобов'язання. Ст. 562 ЦКУ, яка закріпила цей принцип, є спеціальною у порівнянні із ч. 2 ст. 548 ЦКУ. Визначена норма закріплює загальний принцип акцесорності для всіх видів забезпечення виконання зобов'язань, які є додатковими до основного договору, що забезпечується, і в повній мірі залежать від нього.

Буквальне тлумачення коментованої статті може призвести до хибного висновку про абсолютну незалежність гарантії від основного зобов'язання і функціонування гарантії як абстрактного зобов'язання. Проте, як свідчить комплексний аналіз параграфа 4 глави 49 ЦКУ, присвяченого гарантіям, таке тлумачення не відповідає правовій дійсності.

В першу чергу гарантія згідно із ч. 1 ст. 546 ЦКУ є способом забезпечення основного зобов'язання і своїм виникненням завдячує саме йому. Як правило, умови видачі гарантії, в тому числі і визначення суми гарантійного платежу, безпосередньо залежать від цього основного зобов'язання. Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 563 ЦКУ бенефіціар у своїй вимозі до гаранта про сплату грошової суми повинен вказати, у чому полягає порушення принципалом основного зобов'язання, і, відповідно, гарант здійснює платіж по гарантії лише у випадку невиконання чи неналежного виконання принципалом основного зобов'язання (див. ст. 560 ЦКУ з коментарем). Як свідчить практика, як правило, в гарантійному листі міститься інформація про основне зобов'язання, на забезпечення якого видана гарантія із зазначенням номера, дати та назви основного договору, його основних умов тощо (див. коментар до ст. 560 ЦКУ). З огляду на зазначене, назву ст. 562 ЦКУ "Незалежність гарантії від основного зобов'язання" не можна вважати вдалою.

2. В той же час, як випливає із змісту коментованої норми, говорячи про незалежність гарантії, законодавець вказує на незалежність зобов'язання гаранта сплатити бенефіціару визначену суму від основного договору. Це означає, що гарантія підпадає під самостійне правове регулювання, яке абсолютно не залежить від впливу основного зобов'язання. Будь-які зміни основного зобов'язання, наприклад, у зв'язку із збільшенням чи зменшенням розміру процентів за кредитним договором, не є підставою припинення гарантії, як це має місце при поруці. Заміна боржника в основному зобов'язанні (принципала) також не впливає на чинність гарантії і т. д. Підставою для відмови у задоволенні вимог бенефіціара можуть служити виключно обставини, пов'язані з невиконанням ним умов самої гарантії (ненадання вказаних у гарантії документів, невідповідність наданих документів змісту гарантії тощо). Вказані обставини не мають жодного відношення до основного зобов'язання.

Таким чином, принцип незалежності гарантії підлягає обмежувальному тлумаченню і стосується наступних положень:

1) у випадку недійсності, припинення основного зобов'язання незалежно від підстав (крім належного виконання боржником основного договору), а також будь-яких змін основного зобов'язання гарантія не припиняється;

2) при переведенні принципалом боргу на іншу особу гарант не звільняється від виконання зобов'язання, а також такі дії не призводять до припинення гарантії;

3) на відміну від ст. 266 ЦКУ зі спливом строку позовної давності по основному зобов'язанні не вважається, що строк сплинув і по гарантії;

4) на відміну від поручителя, гарант не наділений правом протиставляти проти вимоги бенефіціара заперечення, які міг би висунути боржник (принципал) і які випливають із основного зобов'язання.

3. Зважаючи на імперативний характер коментованої статті, неправомірно включати в текст гарантії положення, які встановлюють будь-яку залежність виконання гарантом своїх зобов'язань від відносин, які виникають між принципалом і бенефіціаром. Наприклад, можливість невиконання вимог по гарантії з огляду на зміни основного зобов'язання.