Мы ВКонтакте

Стаття 566. Обов'язок гаранта

1. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

 

Коментар:

 

1. Основний обов'язок гаранта - задоволення письмової вимоги бенефіціара - носить грошовий характер. Розмір виплати на користь бенефіціара визначається в гарантії і є її істотною умовою (див. ст. 560 ЦКУ з коментарем). Гарант не може бути зобов'язаний до сплати суми, що перевищує розмір, зазначений в гарантії. Водночас цей розмір не є довільним. Як правило, він визначається, виходячи з умов основного зобов'язання, яке забезпечується, і може залежати від суми кредиту, наданого боржнику, розміру авансового внеску за поставлені товари (роботи, послуги), тендерних умов тощо.

На жаль, ст. 566 ЦКУ не передбачає автоматичного зменшення гарантійної суми у разі часткового виконання принципалом зобов'язань за основним договором або здійснення гарантом грошових виплат частинами. Тому порядок зменшення суми, належної до виплати за умовами гарантії, доцільно визначати в гарантії, наприклад, на суму виконаних принципалом зобов'язань за основним договором або на суму здійснених гарантом грошових виплат за наданою гарантією, якщо гарант здійснював виконання частинами тощо. Зменшення суми може здійснюватися за заявою принципала, у необхідних випадках за погодженням із бенефіціаром.

2. За порушення умов гарантії гарант несе самостійну майнову відповідальність, яка не обмежується сумою, на яку видана гарантія.

Найчастіше порушення гаранта полягає у недотриманні строку виплати суми по гарантії. Гарант вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, після закінчення розумного строку (див. ч. 2 ст. 564 ЦКУ з коментарем) з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара.

Саме з цього моменту бенефіціар має право вимагати від гаранта, крім виплати грошових коштів по гарантії, відшкодування збитків, керуючись ст. ст. 22 та 623 ЦК України, та стягнення неустойки, якщо така була передбачена в гарантії. Збитки та неустойка підлягають відшкодуванню при наявності умов (підстав) цивільно-правової відповідальності. Неустойка нараховується на суму, належну до сплати по гарантії. Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦКУ бенефіціар має право вимагати стягнення гарантійної суми з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних.

Умову про відповідальність гаранта за невиконання його обов'язку або прострочення його виконання у формі неустойки (штрафу чи пені) варто передбачати у гарантії, оскільки законна неустойка в даному випадку не передбачена.