Мы ВКонтакте

Стаття 591. Реалізація предмета застави

1. Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

2. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

3. Якщо публічні торги оголошено такими, що не відбулися, предмет застави може бути за згодою заставодержателя та заставодавця переданий у власність заставодержателя за початковою ціною, якщо інше не встановлено договором або законом.

4. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.

 

Коментар:

 

1. Незважаючи на задекларовану назву, статтею 591 ЦК регулюються правовідносини щодо реалізації предмета застави лише шляхом продажу останнього з публічних торгів. Такий спосіб реалізації предмета застави визначений ч. 1 ст. 591 ЦК основним, проте законом або договором може бути передбачений інший порядок звернення стягнення, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог заставодержателя (іпотекодержателя) з передачею йому права власності на предмет застави або з наданням йому права на продаж предмета застави (див. пункт четвертий коментарю до ст. 590 ЦК).

До прийняття відповідного спеціального закону порядок проведення аукціонів з реалізації заставленого майна визначається постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна" від 22 грудня 1997 р. N 1448, Законом "Про іпотеку" та наказом Міністерства юстиції "Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна" від 27 жовтня 1999 р. N 68/5.

Підставою для продажу заставленого майна з публічних торгів є виконавчий лист суду, наказ господарського суду або виконавчий напис нотаріуса (ч. 7 ст. 20 Закону "Про заставу"). Особливості судових рішень про звернення стягнення на нерухоме майно та рухоме майно, що є предметом застави, визначаються відповідно ст. 39 Закону "Про іпотеку" та ст. 25 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Звернути стягнення на предмет застави шляхом його продажу з публічних торгів на підставі договору між сторонами заставних відносин неможливо, оскільки договір не визнається виконавчим документом, на підставі якого здійснюється примусове виконання рішень державною виконавчою службою за ст. 3 Закону "Про виконавче провадження".

2. Реалізація заставленого майна провадиться організатором аукціону, тобто державним виконавцем, а майна державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - відповідним органом приватизації (пункт 2 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна). Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір (пункт 1.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна). При цьому право вибору спеціалізованої організації належить іпотекодержателю (ч. 2 ст. 41 Закону "Про іпотеку").

3. Початкова ціна предмета застави визначається організатором аукціону, заявкою державного виконавця на реалізацію арештованого нерухомого майна (абзац другий пункту п'ятого Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, пункт 2.7 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна).

Водночас суд у своєму рішенні обов'язково вказує початкову ціну предмета застави на підставі абзацу сьомого ч. 1 ст. 39 Закону "Про іпотеку", пункту шостого ч. 2 ст. 25 Закону "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Враховуючи вищу юридичну силу закону та зміст ч. 2 ст. 591 ЦК, за якою початкова ціна визначається в порядку, встановленому договором або законом, слід зробити висновок про те, що початкова ціна, встановлена державним виконавцем, має відповідати ціні, визначеній у судовому рішенні.

Договірна початкова ціна предмета застави може мати місце у випадку звернення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса.

4. Аукціон (прилюдні торги) з реалізації заставленого майна можуть бути визнані такими, що не відбулися. Згідно пункту 17 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна аукціон вважається таким, що не відбувся, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; несплати переможцем аукціону у десятиденний термін повністю належної суми.

Прилюдні торги з реалізації заставленого нерухомого майна згідно пункту 7.1 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна вважаються такими, що не відбулися, у разі: відсутності покупців або наявності тільки одного покупця; якщо жоден із покупців не запропонував ціну, вищу за стартову ціну лота; несплати в установлений термін переможцем прилюдних торгів належної суми за придбане майно. У такому випадку майно реалізовується на наступних прилюдних торгах, які проводяться в порядку, визначеному цим Положенням.

В такому випадку заставодержатель має право залишити заставлене майно за собою за початковою ціною (ч. 3 ст. 591 ЦК, абзац перший пункту 18 Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна).

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону "Про іпотеку" протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону.

5. При реалізації майна з публічних торгів суми вирученої від продажу, може бути недостатньо для погашення боргу або ця сума може перевищувати суму боргу. У випадку коли суми, вирученої від продажу предмета застави недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої ст. 112 ЦК (ч. 4 ст. 591 ЦК). У разі якщо грошова сума, виручена від реалізації предмета застави, перевищує розмір забезпечених цієї заставою вимог заставодержателя, різниця повертається боржнику.

Якщо при реалізації цілісного майнового комплексу державного підприємства (відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності), що є предметом застави, виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця зараховується до відповідного бюджету (ст. 25 Закону "Про заставу").

6. Заставодавець має право в будь-який час до моменту реалізації предмета застави припинити звернення стягнення на майно виконанням забезпеченого заставою зобов'язання (ч. 1 ст. 26 Закону "Про заставу", ч. 1 ст. 42 Закону "Про іпотеку").