Мы ВКонтакте

Стаття 596. Розпорядження річчю, яку притримує кредитор

1. До кредитора, який притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї.

2. Боржник, річ якого кредитор притримує, має право розпорядитися нею, повідомивши набувача про притримання речі і права кредитора.

 

Коментар:

 

1. Наступний принцип інституту притримання закріплено у статті 596 ЦКУ, у відповідності з якою до кредитора, що притримує у себе річ боржника, не переходить право власності на неї. Таким чином, власником притриманої речі залишається боржник, а сам факт притримання не змінює правового статусу притримуваної речі, хоча фактично боржник не має можливості володіти та користуватися належним йому на праві власності майном. Тобто, притримання за своєю суттю не є позбавленням боржника його права власності на річ, яка є об'єктом притримання. Власне, на вказаному принципі і базується забезпечувальний механізм притримання, який полягає в тому, що власник зацікавлений в якомога швидшому отриманні необхідної йому речі, власне завдяки чому він і виконує свій договірний обов'язок перед кредитором.

Ретентор може набути право власності на притримувану річ лише у випадку, коли боржник не виконав основне зобов'язання, у зв'язку з чим на об'єкт притримання було звернуто стягнення в порядку ст. 29 ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (див. ст. 597 ЦКУ з коментарем).

2. У ч. 2 ст. 596 ЦК України закріплено право боржника на розпорядження річчю, що фактично перебуває у володінні ретентора. Виходячи із правової конструкції притримання, закріпленої в ЦКУ, боржник залишається власником притримуваної речі, хоча за ним зберігається лише правомочність щодо розпорядження нею (див. ст. 594 ЦКУ з коментарем). При цьому боржник не зобов'язаний отримувати згоду ретентора. Водночас на нього покладається обов'язок повідомити набувача речі про її притримання, а також про права ретентора на неї.