Мы ВКонтакте

Стаття 597. Задоволення вимог за рахунок речі, яку притримує кредитор

1. Вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті 591 цього Кодексу.

 

Коментар:

 

1. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання кредитор, за аналогією із заставою, автоматично не набуває права власності на предмет притримання. У даному випадку ретентор отримує право задовольнити свої вимоги за рахунок вартості речі, яка притримується, в порядку, визначеному ст. 597 ЦКУ.

Норми ст. 597 ЦКУ є відсилочними і містять відсилання до ст. 591 ЦКУ, яка визначає порядок задоволення вимог кредитора за рахунок звернення стягнення на заставлене майно. Виходячи із положень, які регулюють відносини застави, кредитор для задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника зобов'язаний ініціювати реалізацію притриманої речі шляхом її продажу з публічних торгів. Вказаній процедурі обов'язково передує прийняття рішення суду про звернення стягнення на притримувану річ. Судове рішення згідно із ЗУ "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, наявність якого є обов'язковою підставою для порушення державним виконавцем процедури публічних торгів.

2. Звернення стягнення на рухоме майно, що є об'єктом притримання, здійснюється у відповідності до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Згідно із ст. 24 вказаного Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким згідно із ст. 21 цього ж Закону є притримання, здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

В судовому порядку звернення стягнення на притримувану річ здійснюється за рішенням суду, яке вступило в законну силу. Реалізація майна провадиться державним виконавцем шляхом продажу речі з аукціону (публічних торгів). Процедура проведення публічних торгів визначена у постанові КМУ N 1448 "Про затвердження Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна".

Боржник вправі до дня продажу предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах повністю виконати забезпечену обтяженням вимогу обтяжувача разом з відшкодуванням витрат, понесених обтяжувачем у зв'язку з пред'явленням вимоги і підготовкою до проведення публічних торгів. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета забезпечувального обтяження.

3. Визначаючи позасудові способи звернення стягнення на притримувану рухому річ, ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів: 1) передачу рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому ст. 29 Закону; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах, що здійснюється в порядку, передбаченому ст. ст. 30 - 31 Закону; 3) відступлення обтяжувачу права грошової вимоги, якщо відповідне право складає предмет забезпечувального обтяження, на підставі ст. 32 Закону; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб у разі спору звернутися до суду.

4. За рахунок вартості речі, що притримується, ретентор має право задовольнити наступні вимоги:

1) про основну суму боргу за зобов'язанням, на забезпечення якого здійснювалося притримання, у повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення вимоги, включаючи сплату процентів за користування чужими грошовими коштами;

2) про відшкодування збитків, заподіяних порушенням основного зобов'язання, а також прав ретентора як законного володільця притримуваної речі;

3) про сплату неустойки у випадках, передбачених законом чи договором;

4) про відшкодування необхідних витрат на зберігання притримуваної речі,

5) про відшкодування витрат на реалізацію притримуваної речі в примусовому порядку, включаючи витрати на судовий розгляд, виконавче провадження, а також примусовий продаж притримуваної речі з аукціону (публічних торгів).