Мы ВКонтакте

Стаття 613. Прострочення кредитора

1. Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

2. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

3. Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

4. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

 

Коментар:

 

Коментована стаття встановлює правові наслідки прострочення кредитора у зобов'язанні. Кредитор буде вважатися таким, що прострочив, в таких випадках:

1) Якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником. В даному випадку мова йдеться саме про належне виконання зобов'язання боржником, тобто виконання, вчинене відповідно до ст. 526 ЦК. Якщо боржник при виконанні допустив відступи від умов договору або положень законодавства, кредитор вправі не приймати такого виконання та не буде вважатися таким, що прострочив. Кредитор також зобов'язаний прийняти належне виконання зобов'язання, запропоноване за боржника іншою особою, якщо боржник не несе обов'язок здійснити виконання особисто (ч. 1 ст. 528 ЦК). В разі неприйняття кредитором належного виконання, запропонованого іншою особою, він також буде вважатися таким, що прострочив.

2) Якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Тут мова йде про дії кредитора, без вчинення яких боржник об'єктивно не в змозі виконати покладені на нього обов'язки. Це може бути надання певної інформації, документів, підготовка завдання для виконання, вчинення дій, спрямованих на прийняття виконання тощо.

3) Якщо він відмовляється повернути боржнику борговий документ або видати розписку, що посвідчує одержання виконання (детально див. коментар до ст. 545 ЦК).

Загальним наслідком прострочення кредитора є зменшення відповідальності боржника за невиконання зобов'язання (ст. 616 ЦК). Виконання зобов'язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо останній не вчинив дій, необхідних для виконання. Тобто в такому випадку боржник не буде вважатися таким, що прострочив, та не буде нести за це відповідальність до моменту вчинення кредитором передбачених договором, законодавством або звичаями ділового обороту необхідних дій (ст. 612 ЦК). Зокрема боржник не повинен сплачувати проценти по грошовим зобов'язанням (ст. 536 ЦК) за час прострочення кредитора.

Прострочення кредитора також може тягнутиме за собою його відповідальність перед боржником у вигляді відшкодування збитків. Така відповідальність кредитора наставатиме в разі наявності загальних умов відповідальності (протиправної поведінки (прострочення), збитків, причинного зв'язку та вини кредитора). У зв'язку з цим коментована стаття передбачає, що кредитор звільняється від відповідальності, а боржник не має права на відшкодування збитків, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або вини осіб, на яких законом чи дорученням кредитора було покладене прийняття виконання (ст. 511 ЦК).