Мы ВКонтакте

Стаття 615. Одностороння відмова від зобов'язання

1. У разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

2. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

3. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

 

Коментар:

 

Коментована стаття конкретизує один із наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст. 611 ЦК, а саме односторонню відмову від зобов'язання. За загальним правилом, зобов'язання має виконуватися належним чином, одностороння відмова від його виконання не допускається (ст. 525 ЦК). Для можливості односторонньої відмови від зобов'язання необхідною є наявність одночасно двох умов:

1) порушення зобов'язання, тобто його невиконання або неналежне виконання (ст. 610 ЦК). Тобто в разі належного виконання сторонами зобов'язання жодна з них не вправі відмовитися від зобов'язання в односторонньому порядку;

2) встановлення можливості односторонньої відмови в договорі або в законі. Одностороння відмова від зобов'язання може бути наслідком порушення зобов'язання, визначеним договором на підставі принципу свободи договору (ст. 627 ЦК). Такий наслідок порушення зобов'язання може бути передбачений законом. Так, наприклад, відповідно до ст. 782 ЦК наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Вибір особою такого наслідку порушення боржником зобов'язання, як одностороння відмова, не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення. Тобто така сторона додатково має відшкодувати завдані порушенням збитки та сплатити неустойку, якщо вона передбачена договором або законом.

Відмова від зобов'язання означає односторонню волю кредитора. Він повідомляє боржника про свою відмову і з цього моменту зобов'язання вважається припиненим.

Одностороння відмова від зобов'язання може бути повною або частковою. В разі повної відмови зобов'язання припиняється. Часткова відмова має наслідком зміну умов зобов'язання, припинення його в частині змісту, від якої відмовляється потерпіла сторона.