Мы ВКонтакте

Стаття 624. Збитки і неустойка

1. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

2. Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

3. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

 

Коментар:

 

Коментована стаття передбачає правила співвідношення таких двох форм цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків та стягнення неустойки.

Загальне правило, закріплене ЦК, передбачає так званий штрафний характер неустойки. Тобто якщо договором або законом за порушення зобов'язання встановлена неустойка, вона підлягає стягненню в повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків. Саме у зв'язку з цим така неустойка отримала назву "штрафна", оскільки в даному випадку компенсаційну функцію виконує саме відшкодування збитків, а сума неустойки є виключно покаранням боржника за порушення зобов'язання.

Неустойка буде мати штрафний характер та стягуватися понад розмір збитків, якщо сторони зазначили це в договорі або якщо сторонами не визначено ніяких правил щодо співвідношення неустойки та збитків.

Разом з тим, договором або законом можуть бути передбачені інші правила співвідношення стягнення неустойки та відшкодування збитків. Так неустойка може мати заліковий характер, що означає, що збитки відшкодовуються лише в тій частині, в який вони не покриті неустойкою. Частина 3 коментованої статті передбачає можливість встановлення в договорі так званої "виключної" та "альтернативної" неустойки. Виключний характер неустойки означає, що кредитору надається тільки право вимагати стягнення неустойки без можливості вимагати відшкодування збитків. Тобто "виключною" неустойкою "виключається" можливість вимагати відшкодування збитків. "Альтернативна" неустойка передбачає можливість для кредитора вибору: стягнення неустойки або відшкодування збитків. Кредитор має прийняти відповідне рішення після порушення боржником зобов'язання. Але після вибору кредитор позбавляється права застосовувати до боржника іншу форму відповідальності. Тобто допускається стягнення або неустойки, або збитків.

Співвідношення стягнення неустойки і збитків може братися до уваги і в тому випадку, коли суд приймає рішення про зменшення неустойки. Так, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, зокрема якщо він значно перевищує розмір збитків.

Слід зазначити, що на сьогодні існує колізія між Цивільним та Господарським кодексом щодо характеру неустойки у співвідношенні її із збитками. Якщо коментована стаття ЦК в якості загального правила встановлює штрафну неустойку для цивільно-правових зобов'язань, то статтею 232 ГК передбачена залікова неустойка. Це означає, що в разі порушення господарського зобов'язання та невизначення інших правил його сторонами, кредитор вправі вимагати стягнення неустойки та відшкодування збитків у розмірі, не покритому неустойкою.