Мы ВКонтакте

Стаття 635. Попередній договір

1. Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

2. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

3. Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

4. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Коментар:

Наведена норма дає визначення поняття попереднього договору, який в свою чергу тісно пов'язаний із основним договором. В той час, як основний договір завжди спрямований на передачу товару, виконання робіт, надання послуг або сплату грошей, за попереднім договором, сторони зобов'язуються лише в майбутньому укласти такого роду угоду.

Попередній договір може визначати істотні умови основного договору, який буде укладений у майбутньому. Ті ж умови, які не були визначені в попередньому договорі, можуть визначатися у основному договорі у порядку, передбаченому попереднім.

Слід зазначити, що у випадку, якщо одна із сторін необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, вона повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Також можлива ситуація, коли до спливу строку, протягом якого повинен бути укладений основний договір, цього не відбувається або одна із сторін не направить іншій стороні пропозицію укласти такий договір. В такому випадку зобов'язання, що слідують із попереднього договору, припиняються. У випадку ж відмови від здійснення майбутнього договору, зацікавлена сторона може звернутись з вимогою про відшкодування завданих їй збитків, якщо інше не встановлено попереднім договором, або цивільним законодавством України.

Для того, щоб договір про наміри мав обов'язковий характер, в ньому повинна бути прямо передбачена воля сторін щодо надання йому сили попереднього договору. В противному випадку договір або протокол про наміри буде мати захист лише на рівні моралі.