Мы ВКонтакте

Стаття 42. Документи, що посвідчують повноваження представників

1. Повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами:

1) довіреністю фізичної особи;

2) довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують службове становище і повноваження її керівника;

3) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

2. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.

3. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

4. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об'єднанням, або договором. До ордера адвоката обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

5. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднуються до справи.

6. Виключено. 

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 42 Цивільного процесуального кодексу України

1. Представник не може допускатися до участі у справі при відсутності документів, що стверджують його повноваження або якщо вони належно не оформлені. Слід мати на увазі, що відсутність належно оформлених документів на представництво може бути підставою для скасування рішення, якщо в процесі брала участь така особа.

Якщо неналежно оформлені документи на представництво були виявлені на стадії порушення цивільної справи, то суд виносить ухвалу про повернення позовної заяви (ст. 121 ЦПК).

Якщо помилково така заява була прийнята судом, то він зобов'язаний залишити її без розгляду (ст. 207 ЦПК). У позивача є можливість подати таку саму позовну заяву в майбутньому.

2. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами (ст. 244 ЦК). У цивільному процесі довіреність - це документ, який надає право на здійснення процесуальних дій. Розрізняють постійні довіреності - у ній зазначено право особи на вчинення усіх процесуальних дій по всіх цивільних справах, і разові - вчинення процесуальних дій у конкретній справі.

Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає свою чинність до припинення її дії. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (ст. 247 ЦК).

3. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально (ст. 35 - 38 Закону України "Про нотаріат") або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні, чи за рішенням суду або за місцем його проживання.

Порядок посвідчення такої довіреності та форма довіреності законом не визначено. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.06.94 р. N 419 "Про порядок посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених" не регламентує порядку посвідчення довіреностей посадовими особами за місцем роботи, навчання або проживання.

На нашу думку, вимогу про посвідчення такої довіреності можна вважати дотриманою, якщо текст довіреності відповідає вимогам закону, зокрема, містить дату, назву документа, прізвище, ім'я та по батькові довірителя та представника (повіреного), а також відмітку довільної форми про посвідчення цієї довіреності відповідною посадовою особою (не обов'язково навіть керівником організації). Плати за посвідчення довіреностей за місцем роботи, навчання або проживання (на відміну від нотаріального посвідчення) законом не передбачено.

4. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

Представник юридичної особи може засвідчити надані йому права документами, що підтверджують службове становище керівника і його повноваження. Зазвичай службове становище перевіряють за посвідченням, протоколом про обрання на посаду, наказом про призначення, витягом з реєстру підприємств та організацій України або витягом з торгового, банківського реєстру іноземної держави.

Повноваження керівника як представника юридичної особи перевіряються за статутом. Особливу увагу слід звертати на перевірку повноважень службових осіб юридичної особи, які не є керівником її виконавчого органу - заступників керівника, керівників структурних підрозділів тощо.

Якщо в статуті не має спеціальних норм щодо повноважень представляти інтереси юридичної особи в суд, то в силу закону такі повноваження мають лише керівники виконавчого органу.

Якщо правова позиція кількох представників у справі не співпадає або суперечить одна одній, то суд повинен надавати перевагу діям, які вчиняються представником, повноваження якого грунтуються безпосередньо на законі та статуті.

5. Повноваження адвоката як представника можуть також (окрім довіреності) бути посвідчені ордером, договором абодорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

До ордера адвоката обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору. Цей документ є доказом обсягу повноважень адвоката як представника. ВС України звертав увагу на те, що обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені не у виданому ордері, а в довіреності чи договорі.

З метою забезпечення конфіденційності договору суду надається лише витяг з нього, в якому зазначаються сторони (вступна частина), предмет договору (щоб можна було з'ясувати, що договір стосується саме цієї справи), а також та частина договору, яка стосується повноважень адвоката як представника. Витяг повинен відповідати оригіналу договору. Такий витяг з договору засвідчується підписом сторін договору - керівника адвокатського об'єднання чи бюро, адвоката і довірителя.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. Договір про надання правової допомоги може вчинятися усно у випадках: 1) надання усних і письмових консультацій, роз'яснень із правових питань з подальшим записом про це в журналі та врученням клієнту документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди); 2) якщо клієнт невідкладно потребує надання правової допомоги, а укладення письмового договору за конкретних обставин є неможливим - з подальшим укладенням договору в письмовій формі протягом трьох днів, а якщо для цього існують об'єктивні перешкоди - у найближчий можливий строк.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Договір про надання правової допомоги може укладатися на користь клієнта іншою особою, яка діє в його інтересах. Особливості укладення та змісту контрактів (договорів) з адвокатами, які надають безоплатну правову допомогу, встановлюються законом, що регулює порядок надання безоплатної правової допомоги. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, Присязі адвоката України та Правилам адвокатської етики.

Слід мати на увазі, що адвокат може прийняти доручення на надання правової допомоги тільки безпосередньо від клієнта або його представника, уповноваженого на укладання угоди з адвокатом, або законного представника неповнолітнього чи недієздатного клієнта. Тому договір повинен бути підписаний відповідною особою.

Доручення на надання безоплатної правової допомоги видаються центрами безоплатної правової допомоги, створеними при Міністерстві юстиції України, головних управліннях юстиції в АКР, областях, містах Києві і Севастополі відповідно до ст. 16 Закону України "Про безоплатну правову допомогу".

Вторинну безоплатну правову допомогу відповідно до положень аналізованого Закону можуть надавати адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на постійній основі, а також адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для надання такої допомоги на тимчасовій основі (на підставі окремих договорів про надання послуг).

6. ЦПК вимагає, щоб оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, посвідчені суддею, приєднувалися до справи. Ці документи пред'являються суду до початку судового засідання і передаються суду для огляду. На нашу думку, допустимим є посвідчення копій цих документів не лише суддею, але й нотаріусом.

7. Закон не допускає надання повноважень представникові за усною заявою довірителя, яка заноситься до журналу судового засідання, як це було раніше. Зазначена особа може брати участь у процесуальному статусі особи, яка надає правову допомогу. Див. коментар до ст. 12 ЦПК.