Мы ВКонтакте

Стаття 93. Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом

1. У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.

2. В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються: ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування) або місцезнаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення.

 

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 93 Цивільного процесуального кодексу України

1. У випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали (ч. 1, ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі невиконання цих вимог суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом, яка є способом забезпечення виконання обов'язку надати докази. Таким чином, передумовою тимчасового вилучення доказів є невиконана без поважних причин ухвала суду про їх витребування. Якщо суду повідомлені причини, з яких доказ не може бути поданий, і суд погодився з їх поважністю, то підстав для тимчасового вилучення доказів не має.

Поважною причиною неподання доказів суду є встановлені законом обмеження або спеціальний порядок їх надання. Це стосується нотаріальної, адвокатської, банківської таємниці. В цих випадках суд повинен керуватися не лише процесуальним законодавством, але й нормами спеціальних нормативних актів.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" витребування документів з реєстраційних справ здійснюється на підставі судового рішення. Державний реєстратор зобов'язаний зробити копії документів, що вилучаються з реєстраційної справи, пронумерувати, прошити та завірити їх власною печаткою. До реєстраційної справи долучаються судове рішення про витребування документів, супровідний лист або документ, яким суд уповноважив особу на їх одержання, а також копія опису документів, які вилучені. Оригінали документів, які вилучені з реєстраційної справи, надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення до суду або передаються безпосередньо особі, уповноваженій судом на їх одержання.

Вилучати докази можна як у осіб, які беруть участь у справі, так і в інших осіб, у яких знаходиться доказ, наприклад, на підставі договору зберігання.

2. Тимчасове вилучення доказів полягає у вилученні зазначених в ухвалі письмових або речових доказів з місця їх знаходження в осіб, які ними володіють, та передачі їх суду для дослідження в судовому засіданні.

3. Про тимчасове вилучення доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала оформляється як окремий документ в нарадчій кімнаті і оскарженню не підлягає.

Коментована стаття встановлює додаткові вимоги до ухвали про тимчасове вилучення доказів. В ній повинно бути зазначено: ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання (перебування) або місцезнаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення. Доцільно також встановлювати строк та порядок виконання ухвали та визначати кому доручається її виконання.

Ухвала виконується державним виконавцем, тому повинна відповідати також вимогам, які передбачені для виконавчого документа у ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

4. Порядок виконання ухвали суду про тимчасове вилучення доказів Кодексом не визначено. Вважаємо, що слід застосовувати правила для виконання рішень, ухвал суду, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 р. Однак, на майбутнє доцільно було б запровадити проведення тимчасового вилучення доказів судовим розпорядником за аналогією з проведенням обшуку та виїмки, які здійснюються за правилами кримінально-процесуального законодавства.

5. До виконання ухвали суду про тимчасове вилучення доказів розгляд справи не може бути завершено, оскільки матиме місце неповнота судового слідства. Якщо суд вирішив дослідити докази, щодо яких постановлена ухвала про тимчасове вилучення, то, очевидно, що суд вважає ці докази важливими для справи. Водночас, якщо сторона, яка заявляла про витребовування доказів, наполягає на вирішенні справи без них, суд може вирішувати справу. Принцип змагальності та диспозитивності діє і тут.

Якщо ухвала не виконана державним виконавцем і виконавче провадження закінчене, суд вирішує справу за наявними доказами. Якщо відпала необхідність у вилученні доказів, наприклад, докази надала сторона, суд може відкликати з виконання ухвалу про тимчасове вилучення доказів.