Мы ВКонтакте

Стаття 102. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу

1. У разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

2. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.

 

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 102 Цивільного процесуального кодексу України

1. Цивільне процесуальне законодавство передбачає оформлення прийняття заяви про видачу судового наказу окремим процесуальним документом - ухвалою про відкриття наказного провадження.

2. Порядок видачі судового наказу має спрощену процедуру, яка виключає проведення судового засідання, виклик сторін наказного провадження (стягувача та боржника), заслуховування їх пояснень. Таким чином, основу доказової бази складають документи, додані заявником до заяви про видачу судового наказу. Як бачимо, законодавець вважає невиправданим дотримання всіх формальностей цивільного процесу при вирішенні безспірної справи, що сприятиме розвантаженню судів від справ, які не потребують у повній мірі всієї процедури розгляду, притаманної позовному провадженню.

У цілому, суди правильно застосовують наказне провадження як спрощену форму здійснення правосуддя. Однак, трапляються поодинокі випадки, коли суди помилково здійснюють розгляд справ у наказному провадженні аналогічно до позовного, що є зайвим.

3. Розділом II ЦПК не передбачено можливості залишення заяви про видачу судового наказу без розгляду. Однак, підстави, з яких згідно зі ст. 207 суд може залишити без розгляду позовну заяву, можуть мати місце і в наказному провадженні. Тому судам належить відмовляти у прийнятті заяви про видачу судового наказу у випадку наявності підстав, передбачених ст. 207 ЦПК, після відкриття наказного провадження.