Мы ВКонтакте

Стаття 123. Зустрічний позов

1. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті.

2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

 

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 123 Цивільного процесуального кодексу України

1. ЦПК наділяє позивача і відповідача рівними можливостями по захисту своїх прав протягом всього періоду розгляду справи. Коментована стаття вказує на один з таких способів захисту відповідача проти позову - зустрічний позов.

Зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог виключає задоволення вимог позивача. Так, наприклад, задоволення позову відповідача про заперечення батьківства виключає задоволення позову про стягнення аліментів на дитину.

Тактика зустрічного позову ґрунтується на давно відомому прийомі: найкраща оборона - це напад.

Зустрічний позов може бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного з співпозивачів).

Зустрічний позов незалежно від його підсудності пред'являється в суді за місцем розгляду первісного позову (ч. 2 ст. 113 ЦПК). Правова природа зустрічного позову в тому, що він робить неможливим розгляд первісного позову без зустрічного, оскільки направлений на зарахування вимог або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову, або коли виникають з одних правовідносин. Тому на нього не поширюються правила виключної підсудності.

Крім того, зустрічний позов в обов'язковому порядку повинен бути вручений відповідачу, який повинен мати час для подання можливих заперечень проти позову. Попереднє судове засідання заново проводити не потрібно, оскільки ЦПК цього не передбачає, проте щодо зустрічного позову можуть здійснюватися процесуальні дії, направлені на підготовку цього позову до розгляду, зокрема, забезпечення доказів, забезпечення позову, призначення експертизи тощо.

Загальним правилом, яке застосовується при пред'явлення зустрічного позову, є й те, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

2. Законодавством також встановлено часові межі подання зустрічного позову - до початку розгляду справи по суті. Розгляд справи по суті - це частина стадії судового розгляду, яка розпочинається з доповіді головуючого про зміст заявлених вимог (ст. 173 ЦПК). Відтак, зустрічний позов може бути пред'явлено під час судового розгляду. Це призведе до відкладення розгляду справи та зміни предмету доказування у справі. Відтак, втрачається ефект підготовчого провадження.

Попередня редакція цієї норми передбачала можливість подання зустрічного позову до або під час попереднього судового засідання і, на наш погляд, була більш вдалою. Питання про прийняття зустрічного позову вирішувалося у стадії досудового розгляду. Оскільки за чинним ЦПК проведення попереднього судового засідання не є обов'язковим, законодавець фактично змушений допустити можливість подання зустрічного позову вже у стадії судового розгляду.

3. Умовами пред'явлення зустрічного позову є:

а) взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним. На нашу думку, взаємопов'язаність позовів виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин (наприклад, з одного й того самого договору).

б) доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об'єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Відповідно до коментованої статті доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо:

- вимоги за позовами можуть зараховуватися (наприклад, у разі пред'явлення власником будинку позову про виселення наймача через несплату обумовленої договором найму суми, останній може пред'явити зустрічний позов про стягнення коштів, витрачених на капітальний ремонт будинку). Це положення стосується лише тих вимог, які мають грошову оцінку;

- задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування, призведе до необхідності залучення нових учасників процесу.

Кожна із зазначених вище умов для прийняття зустрічного позову носить самостійний характер і при наявності будь-якої з них зустрічний позов приймається судом для спільного розгляду з первісним позовом.

При цьому, слід звернути увагу на те, що перераховані вище умови за своїм змістом такі, що реально не можуть проявитися одночасно.

4. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Така ухвала постановляється в усіх випадках і оформляється окремим процесуальним документом. На нашу думку, суд спочатку повинен вирішити питання про відповідність зустрічної позовної заяви вимогам ст. 119, 120 ЦПК, про взаємопов'язаність і доцільність спільного розгляду зустрічного та первісного позовів, і лише потім вже про об'єднання вимог в одне провадження.