Мы ВКонтакте

Стаття 155. Відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, та повернення предмета застави

1. У разі скасування заходів забезпечення позову, набрання законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

2. У разі внесення позивачем предмета застави відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, в першу чергу здійснюється за рахунок предмета застави.

3. Предмет застави повертається позивачеві, якщо позов про відшкодування збитків не подано протягом двох місяців після настання обставин, визначених частиною першою цієї статті. Також предмет застави повертається позивачеві, якщо набрало законної сили рішення суду про задоволення позову або якщо сторони уклали мирову угоду.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 155 Цивільного процесуального кодексу України

1. За допомогою забезпечення позову закон охороняє як інтереси позивача, так і інтереси відповідача (заінтересованої особи та особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову до відкриття провадження у справі). Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд приймає до уваги не тільки ті несприятливі наслідки, які можуть настати для позивача (заінтересованої особи) у випадку незабезпечення позову, але й наслідки, які можуть настати для відповідача (особи, щодо якої вжито заходи забезпечення позову) при забезпеченні позову, оскільки обмеження його прав по розпорядженню майном або вчиненню певної дії або, навпаки, покладенням обов'язку вчинити дію може завдати йому шкоди. Тому суд, допускаючи забезпечення позову, в необхідних випадках може вимагати від позивача забезпечення можливих для відповідача збитків шляхом внесення застави на депозитний рахунок суду. Якщо позивач відмовиться від забезпечення можливих для відповідача збитків, суд вправі відмовити йому в задоволенні заяви про забезпечення позову саме з цих підстав.

Наведене доводить, що суддя, який не бажає забезпечувати позов, завжди зможе обґрунтувати свою відмову, встановивши позивачеві (заявникові) великий розмір застави. В цій частині його дії не можуть бути оскаржені.

2. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову у разі:

а) скасування заходів забезпечення позову;

б) набрання законної сили рішенням про відмову в задоволенні позову;

в) набрання законної сили ухвалою про закриття провадження у справі;

г) набрання законної сили ухвалою про залишення заяви без розгляду.

У разі скасування ухвали про забезпечення позову право на відшкодування збитків не виникає.

Особою, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, є особа, яка зазначена в ухвалі суду. Ця особа може не брати участі у справі.

Збитки, які завдані забезпеченням позову, можуть полягати у неможливості користування майном; неможливості відновлення становища, яке існувало до забезпечення позову; збитках, які настали внаслідок обмеження господарської діяльності; санкціях, які сплачені контрагентам у зв'язку із неможливістю виконання договірних зобов'язань, заборонених судом тощо.

Відшкодування завданих збитків може здійснюватися в позасудовому порядку (добровільно) або шляхом пред'явлення позову до особи, яка ініціювала забезпечення позову. Цей спір розглядається окремо в загальному порядку. Відповідачем за таким позовом є первісний позивач.

Суд, який вжив заходів забезпечення позову, не є ні стороною, ні третьою особою у такій справі і не несе відповідальності за наслідки, які настали у зв'язку із забезпеченням позову.

3. Відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову, здійснюється в першу чергу за рахунок предмета застави, внесеної позивачем на депозитний рахунок суду. На час розгляду справи застава залишається в депозиті.

У разі задоволення позову в першу чергу стягнення проводиться за рахунок суми, що знаходиться на депозитному рахунку. Це спеціальне правило змінює загальні правила визначення черговості звернення стягнення на майно, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Якщо цієї суми не вистачає, стягнення проводиться в загальному порядку органами державної виконавчої служби.

Предмет застави повертається позивачеві у разі:

а) якщо позов про відшкодування збитків не подано протягом двох місяців з дня настання обставин, передбачених ч. 1 коментованої статті;

б) якщо набрало законної сили рішення суду про задоволення позову;

в) якщо сторони уклали мирову угоду.

4. Суд не несе відповідальності за відмову застосувати заходи забезпечення позову незалежно від наслідків, які у зв'язку із цим настали. Разом з тим в цій ситуації можна спробувати застосувати ст. 56 Конституції України, за якою кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Для застосування цієї норми необхідно буде довести незаконність дій суду, який, маючи передбачені законом підстави для застосування заходів забезпечення позову, не застосував їх, що призвело до заподіяння шкоди.