Мы ВКонтакте

Стаття 209. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал, їх форма

1. Суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

2. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, які розглядали справу.

3. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд має проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Рішення суду, що містить вступну та резолютивну частини, має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи.

4. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

5. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.

6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення.

7. Виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 209 Цивільного процесуального кодексу України

1. Коментована стаття регулює форму та порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал. Звертаємо увагу, що рішення суду ухвалюються, а ухвали - постановляються.

Рішення суду ухвалюються іменем України. Це положення передбачене у ст. 124 Конституції України. Його дія поширюється на рішення суду першої інстанції, ухвали і рішення судів апеляційної та касаційної інстанції. Тобто всі судові рішення, винесенням яких здійснюється правосуддя та вирішуються заявлені позовні вимоги по суті. В цьому проявляється публічний характер рішення як владного акта. Вирішуючи спір, суд діє від імені держави Україна.

Рішення ухвалюється негайно після закінчення судового розгляду. Після закінчення судових дебатів суд видаляється до нарадчої кімнати, складає текст рішення і проголошує його публічно. Тому слово "негайно" не обмежує суд часом, протягом якого він повинен ухвалити рішення. Вказівка на негайність ухвалення рішення означає, що суд не повинен вчиняти інших дій та не може розпочинати інших справ до ухвалення рішення. Виняток з цього правила передбачений у ч. 3 коментованої статті.

2. Складення повного тексту рішення, тобто рішення, яке містить усі відомості, передбачені ст. 215 ЦПК, може бути відкладено на строк не більше ніж 5 днів з дня закінчення розгляду справи у виняткових випадках залежно від складності справи. Винятковість випадків та складність справи - це поняття оціночні. Фактично суд може відкласти складення повного тексту у будь-якій справі. Згоди сторін на проголошення лише резолютивної частини рішення не потрібно.

На практиці судді часто користуються ч. 3 коментованої статті, не бажають витрачати час на складення повного (мотивованого) рішення.

У будь-якому випадку, вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи. Проголошені вступна і резолютивна частини рішення мають бути підписані всім складом суду і приєднані до справи. Таке рішення, яке містить лише вступну і резолютивну частину, на практиці називають коротким.

3. Рішення суду ухвалюється, оформлюється і підписується виключно в нарадчій кімнаті. В п. 16 постанови Пленуму ВС України N 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення в цивільній справі" наголошено, що суди повинні суворо дотримуватись таємниці нарадчої кімнати. Під час ухвалення рішення ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Вихід судді з нарадчої кімнати до проголошення судового рішення можливий лише під час перерви для відпочинку (протягом робочого часу та після його закінчення). Тому, наприклад, вихід до нарадчої кімнати у п'ятницю та проголошення рішення в понеділок є порушенням її таємниці. Причому обмін суддею думками з ким-небудь із приводу судового рішення, що ухвалюється, не допускається. Порушення правил про таємницю нарадчої кімнати є порушенням норм процесуального права і може бути підставою для скасування рішення суду, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, зокрема, в разі доведення факту спілкування судді поза межами нарадчої кімнати з учасником процесу чи іншими особами з приводу справи, що розглядається.

Рішення суду оформлюється суддею, а у разі колегіального розгляду - одним із суддів. Текст рішення виготовляється в одному примірнику і підписується усіма суддями, які розглядали справу.

При прийнятті рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Суддя, не згодний із рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Цей документ не оголошується в судовому засіданні, приєднується до справи і є відкритим для ознайомлення. Окрема думка судді виноситься в суді першої інстанції при колегіальному розгляді деяких категорій справ окремого провадження. Як випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі або не брали, але суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають можливість знайомитись з окремою думкою судді та знімати копії зазначеного документа. Наявність окремої думки судді у справі не є підставою для апеляційного чи касаційного перегляду судового рішення, якщо відповідної апеляційної чи касаційної скарги не подано. У разі їх подання зміст зазначеної окремої думки судді може враховуватись при перегляді судового рішення, проте лише в межах доводів апеляційної чи касаційної скарги.108

4.Порядок постановлення ухвал залежить від того, до якого виду вони належать. Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються виключно в нарадчій кімнаті за правилами, передбаченими ч. 2 коментованої статті. Інші ухвали (протокольні) суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

5. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею (суддями) і приєднуються до справи. Ухвала складається повністю і не може бути короткою (як рішення). Ухвали, постановлені судом, не виходячи до нарадчої кімнати, заносяться до журналу судового засідання.

6. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, оголошуються негайно після їх постановлення. Оголошення ухвали відбувається шляхом зачитування її повного тексту учасникам процесу, присутнім в засіданні, одразу після виходу суду з нарадчої кімнати.

7. Під час оформлення судового рішення можуть бути допущені граматичні помилки, описки та неточності. Відповідно до загальних правил діловодства, виправлення помилок відбувається шляхом закреслення помилкового елементу (літери, слова, цифри) і написання правильного, якщо він потрібний. Закреслений текст повинен читатися. Усі виправлення повинні бути застережені перед підписом судді. Для цього на тексті судового рішення робиться запис, наприклад, такого змісту: "Закреслене "Львов" не читати. Виправленому на "Львів" вірити". Цей напис засвідчується підписом судді (суддів).

8. Пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, пояснення експерта, спеціаліста приводяться в рішенні від імені третьої особи. У тексті рішення не допускається використання не прийнятих скорочень і слів, що не застосовуються в офіційних документах, внесення виправлень, не застережених перед підписом судді. Судове рішення оформляється в нарадчій кімнаті і може бути написано від руки, виконано машинописним чи комп'ютерним способом в одному екземплярі. Роз'яснюючи зміст судового рішення головуючий не вправі оголошувати усні висновки, що не зазначені в рішенні і не підписані судом. Якщо ж вони оголошені, то судовим рішення не вважається. Проте в журналі судового засідання повинно бути зафіксовано, що така процесуальна дія виконана.109