Мы ВКонтакте

Стаття 225. Порядок заочного розгляду справи

1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 225 Цивільного процесуального кодексу України

1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє про причини їх неявки (ст. 163 ЦПК). Саме на цьому етапі судового розгляду виявляється факт неявки відповідача в судове засідання, з'ясовуються причини його неявки та наявність чи відсутність клопотання про розгляд справи у його відсутності.

Якщо є підстави для заочного розгляду справи, про які згадувалося вище, суд зобов'язаний роз'яснити позивачу порядок та наслідки заочного розгляду справи та з'ясувати, чи згодний він на таке вирішення справи. Якщо позивач не заперечує, суд вирішує питання про можливість заочного розгляду справи, постановляючи про це ухвалу. Ухвала може постановлятися без виходу суду до нарадчої кімнати. Така ухвала, виходячи із ст. 293 ЦПК, не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Хоча ЦПК не встановлює, в який момент повинна бути винесена ухвала суду про заочний розгляд справи, логічно припустити, що це слід робити не раніше, ніж суд з'ясує всі питання, пов'язані з можливістю такого розгляду справи, тобто в підготовчій частині судового засідання.

Зміст ухвали про заочний розгляд справи повинен відповідати ст. 210 ЦПК з обов'язковим зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою, та мотивів, з яких суд дійшов висновку про можливість заочного розгляду справи.

Як зазначається в узагальненні ВС України, суд вирішує питання щодо заочного розгляду справи до початку розгляду справи по суті. Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Оскільки процесуальним законом не встановлено вимоги щодо форми її прийняття, така ухвала може бути оформлена як окремий процесуальний документ відповідно до вимог ч. 1 ст. 210 ЦПК, так і протокольно, відповідно до вимог ч. 2 ст. 210 цього Кодексу. Проте на практиці трапляються випадки, коли суди взагалі не постановляють ухвалу про заочний розгляд справи.118

2. При заочному провадженні розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за загальними правилами судового розгляду. Відповідно, суд допитує свідків, якщо вони викликалися, оголошує висновок експерта і допитує його, якщо експертиза призначалася, досліджує наявні у справі письмові та речові докази.

Специфіка розгляду справи по суті в заочному провадженні полягає в обмеженні кола доказів, які досліджуються судом. Фактично суд виходить з пояснень та доказів позивача, суд не заслуховує пояснень відповідача по суті спору. Разом з тим, якщо відповідачем були подані докази, то суд все ж повинен дослідити їх в судовому засіданні. Також неможливим при заочному розгляді справи виявляється допит відповідача як свідка на підставі ст. 184 ЦПК.

Ухвалення рішення при заочному розгляді справи відбувається за правилами ст. 209 ЦПК.