Мы ВКонтакте

Стаття 226. Форма і зміст заочного рішення

1. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 213 і 215 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 226 Цивільного процесуального кодексу України

1. За змістом і формою заочне рішення, так само як і рішення, ухвалене в звичайному порядку, повинно відповідати вимогам ст. ст. 213 і 215 ЦПК. Заочне рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним воно буде тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим - коли ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

2. Хоча ЦПК прямо нічого і не вказує, вважаємо за доцільне іменувати таке рішення "заочним", що б сама назва вказувала на його особливості. ВС України також визнав правильною практику тих судів, які вказують у найменуванні "Заочне рішення" у зв'язку з особливостями процедури ухвалення таких рішень та з огляду на необхідність чіткого визначення для осіб, які беруть участь у справі, а також для суддів належного порядку оскарження чи перегляду заочного рішення.119

Текст рішення повинен відображати специфіку заочної процедури: 1) у описовій частині буде відсутнім узагальнений виклад позиції відповідача, оскільки розгляд справи відбувався у його відсутності, а також буде зазначено, що справа розглядалася заочно; 2) в мотивувальній частині не буде вказівки на докази, якими обґрунтовуються заперечення відповідача, якщо вони не були подані відповідачем до або під час попереднього судового засідання відповідно до ст. 131 ЦПК; 3) в резолютивній частині рішення, окрім вказівки на строк і порядок його апеляційного оскарження, повинно бути зазначено строк і порядок подання заяви про перегляд заочного рішення.

3. Відповідно до п. 5 постанови Пленуму ВС України N 14 від 18.12.2009 р. "Про судове рішення у цивільній справі" при заочному розгляді справи складання повного рішення, яке слід називати заочним, може бути відкладено, проте в силу статті 227 ЦПК повний текст рішення відповідачеві у будь-якому випадку має бути направлено не пізніше п'яти днів з дня проголошення рішення суду або його вступної та резолютивної частин.Суд повинен ухвалити заочне рішення, яке за своїм змістом має відповідати вимогам статті 215 ЦПК (містити в собі вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини у визначеній послідовності). При цьому в описовій частині заочного рішення необхідно вказати, що заочний розгляд справи відбувся за відсутності відповідача (усіх відповідачів); у резолютивній частині цього рішення має бути зазначено, крім загального порядку оскарження, також строк і порядок подання відповідачем заяви про його перегляд.

Повторне заочне рішення, в тому числі ухвалене тим же складом суду, оскаржується в загальному порядку, встановленому ЦПК, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення (частина третя статті 232 ЦПК).

Виправлення описок чи арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення чи роз'яснення рішення при заочному розгляді справи здійснюються за загальними правилами, передбаченими статтями 219, 220, 221 ЦПК. При цьому додаткове до заочного рішення не може бути оскаржене відповідачем до суду, що його ухвалив, у порядку статті 228 ЦПК.

4. Як вже зазначалося, обов'язком суду є вказівка на особливості перегляду та оскарження заочного рішення позивачем і відповідачем. Аналіз судової практики показує, що суди або вказують лише на можливість апеляційного оскарження заочного рішення, або зазначають лише строк і порядок подання заяви про перегляд заочного рішення, нічого не згадуючи про право позивача на апеляційне оскарження рішення, або ж вказують і на можливість пільгового, і на можливість апеляційного оскарження заочного рішення, не проводячи при цьому розмежування (за суб'єктним складом) між цими двома способами перегляду заочного рішення. Значна деталізація судом порядку перегляду та оскарження заочного рішення дуже позитивна, разом з тим, зазначаючи про можливість апеляційного оскарження рішення, слід вказувати, що таке право належить лише позивачеві, адже із наведеного вище формулювання однозначного висновку про це зробити не можна. Бувають випадки, коли в заочних рішеннях зазначається лише строк і порядок подання заяви про перегляд заочного рішення.

Верховний Суд України також відзначає, що формулювання в заочному рішенні порядку та строків його перегляду та оскарження у більшості випадків є незрозумілими для сторін, що призводить до масового повернення апеляційними судами апеляційних скарг на заочні рішення.120