Мы ВКонтакте

Стаття 231. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення

1. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

2. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

3. У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

4. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 231 Цивільного процесуального кодексу України

1. Прийняття належно оформленої заяви про перегляд заочного рішення не тягне за собою автоматичного скасування заочного рішення. Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Особи, які беруть участь у розгляді справи, повинні бути завчасно повідомлені про час та місце розгляду заяви (ч. 4 ст. 74 ЦПК), однак їх неявка не перешкоджає її розгляду.

2. У призначений для розгляду заяви про перегляд заочного рішення час головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився. Якщо хтось із них не з'явився, очевидно, немає потреби з'ясовувати причини неявки, оскільки вони жодним чином не впливають на подальший хід розгляду заяви. Однак суддя повинен пересвідчитися, що всі особи, які беруть участь у справі, були належним чином повідомлені про час і місце засідання.

Неповідомлення осіб, які беруть участь у справі, вважається грубим порушенням процесуального законодавства і перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення. В такому випадку суд повинен відкласти розгляд заяви і здійснити повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про час та місце розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

Далі головуючий встановлює особи тих, хто з'явився, перевіряє повноваження представників відповідно до вимог ст. 42 ЦПК, повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

3. ЦПК містить вичерпний перелік повноважень суду, якими він наділений при розгляді заяви про перегляд заочного рішення. Так, результатом розгляду судом заяви про перегляд заочного рішення може бути: 1) залишення такої заяви без задоволення; 2) скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку. Підстави для прийняття того чи іншого рішення передбачені ч. 1 ч. 232 ЦПК (див. коментар до ст. 232 ЦПК).

Про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення або про скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку суд постановляє ухвалу, яка, відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК, не підлягає апеляційному оскарженню.

Вважаємо, що в ході розгляду заяви про перегляд заочного рішення можуть з'ясуватися обставини, які тягнуть за собою залишення її без розгляду відповідно до ст. 207 ЦПК, хоча глава ЦПК, що регламентує заочний розгляд справи, не містить прямої вказівки на таку можливість. Зокрема, це може мати місце, якщо заяву про перегляд заочного рішення подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності, заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, відповідач подав заяву про залишення його заяви про перегляд заочного рішення без розгляду тощо. Питання про залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду вирішується ухвалою суду, яка, за прямою вказівкою п. 16 ч. 1 ст. 293 ЦПК, підлягає апеляційному оскарженню.

4. Якщо в результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд не знайде підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в загальному порядку, він залишає таку заяву відповідача без задоволення. В цьому випадку відповідачеві надається право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. При цьому строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Як зазначається в п. 4 постанови Пленуму ВС України від 24.10.2008 р. N 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення. В іншому випадку апеляційний суд відмовляє в прийнятті апеляційної скарги на заочне рішення.

Вирішуючи питання про можливість апеляційного оскарження в загальному порядку рішення, яке визначене судом як заочне, судам необхідно враховувати, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є чинними та обов'язковими до виконання на всій території України, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом. Тому особи, які оскаржують таке рішення, мають враховувати, що рішення, яке визначене судом як заочне, повинне оскаржуватися в порядку, встановленому для оскарження заочних рішень. Однак, сам же ВС України вказує, що єдиним винятком може бути випадок, коли суд взагалі не постановив ухвалу про заочний розгляд справи. Уявляється, що у цьому разі суд здійснив розгляд справи в загальному порядку.123