Мы ВКонтакте

Стаття 260. Підсудність

1. Особа, яка втратила цінний папір на пред'явника або вексель, може звернутися до суду із заявою про визнання їх недійсними і про відновлення її прав на втрачений цінний папір.

2. Заява подається до суду за місцезнаходженням емітента цінного папера на пред'явника або за місцем платежу за векселем.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 260 Цивільного процесуального кодексу України

1. В ч. 1 коментованої статті визначено, які саме документи можуть бути відновлені в порядку окремого провадження.

Відповідно до ст. 194 ЦК цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються (ч. 2 ст. 194 ЦК).

Визначення цінного папера міститься і в Законі "Про цінні папери та фондовий ринок", за яким цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

2. Відповідно до вищезазначених законодавчих актів цінні папери класифікуються на групи та види. Цінні папери можуть бути за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні; за формою існування поділяються на документарні та бездокументарні; за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні.

Цінні папери на пред'явника обертаються вільно, тобто передаються від однієї особи іншій простим врученням. Іменний цінний папір - це такий вид цінного папера, що надає можливість здійснення виражених в ньому прав в тому випадку, якщо держатель зазначений як уповноважений суб'єкт в тексті цінного папера. Іменний цінний папір може бути переданий тільки в порядку переуступки вимоги. Права, посвідчені ордерним цінним папером, передаються шляхом вчинення на цьому папері індосаменту. Індосант відповідає за наявність та здійснення цього права.

Отже, навіть якщо особа незаконно заволодіє іменним цінним папером, вона не зможе скористатися правами, які ним посвідчуються. В такому випадку законному держателю іменного цінного папера, у разі його втрати, немає необхідності звертатися до суду з метою відновлення прав, посвідчених останнім або визнання його недійсним.

3. Відновлення прав, посвідчених цінним папером на пред'явника, або визнання його недійсним здійснюється в порядку окремого провадження відповідно до положень цієї глави. Це єдиний спосіб захисту прав законного держателя цінного папера на пред'явника, оскільки виконнання боржником зобов'язання, що випливає з цінного папера на пред'явника, вважається належним виконанням незалежно від того, чи пред'явник законно володів цінним папером чи ні.

4. Крім відновлення прав на втрачені цінні папери на пред'явника відповідно до положень цієї глави здійснюється відновлення прав на втрачені векселі.

Статтею 14 Закону "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

У порядку окремого провадження здійснюється захист прав особи, що втратила цінний папір на пред'явника або вексель, тільки у випадку, якщо держатель такого цінного папера невідомий. В іншому випадку права особи захищаються шляхом пред'явлення індикаційного позову до держателя цінного папера на пред'явника чи векселя.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму ВС України від 08.06.2007 р. N 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" набувач утраченого векселя вважається недобросовісним, якщо він на момент придбання векселя знав про те, що він вибув із володіння власника або особи, уповноваженої власником розпоряджатися векселем, поза їх волею. Груба необережність набувача має місце в тому разі, коли він з огляду на сформовані умови обігу повинен був знати про факт вибуття векселя з володіння зазначених осіб поза їх волею (зокрема, якщо вексель був придбаний після опублікування власником у друкованому засобі масової інформації оголошення про втрату або крадіжку векселя, про яке набувач векселя за обставинами справи не міг не знати).

5. Заява подається до суду за місцезнаходженням емітента цінного папера на пред'явника або за місцем платежу за векселем.

Емітентом цінних паперів може бути юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками, і у випадках, передбачених законодавством, фізична особа.

Місце платежу за векселем визначається за згодою сторін і є обов'язковим реквізитом векселя. Проте якщо такий реквізит відсутній у векселі, то місцем платежу вважається місце, позначене поруч з найменуванням платника (у переказному векселі) або місце складання документа (для простого векселя).