Стаття 286. Рішення суду

1. Розглянувши заяву про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.

2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій цієї статті, підлягає негайному виконанню та є підставою для примусової госпіталізації або продовження строку примусової госпіталізації особи в протитуберкульозному закладі на встановлений законом строк.

3. Після набрання законної сили рішенням суду про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації суд надсилає рішення відповідному органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони майна особи, стосовно якої ухвалено рішення суду.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 286 Цивільного процесуального кодексу України

1. Коментована стаття встановлює, що розглянувши заяву про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження строку примусової госпіталізації, суд ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву представника протитуберкульозного закладу.

Рішення повинно відповідати загальним вимогам до рішення суду, встановлених у ЦПК. У мотивувальній частині рішення повинно бути встановлено, якими зібраними по справі доказами підтверджено (або не підтверджено) наявність визначених законом підстав для примусової госпіталізації особи.

2. Рішення про задоволення заяви представника протитуберкульозного закладу є підставою для примусової госпіталізації подальшого лікування особи у такому закладі на встановлений законом строк. Таке рішення підлягає негайному виконанню. Примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців. Продовження строку примусової госпіталізації таких осіб здійснюється за рішенням суду на визначений ним строк з урахуванням висновку лікаря, який здійснює лікування цього хворого. Примусова госпіталізація хворих на заразні форми туберкульозу, які страждають на психічні розлади, здійснюється в установленому законом порядку з урахуванням законодавства про психіатричну допомогу.

3. Рішення про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації хворих на заразні форми туберкульозу приймається судом за місцем виявлення зазначених хворих або за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу та підлягає негайному виконанню. Органи внутрішніх справ за зверненням керівника протитуберкульозного закладу надають у межах своїх повноважень допомогу у забезпеченні виконання рішення суду. Невиконання рішення суду про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації тягне кримінальну відповідальність відповідно до закону.

4. Повноваження щодо охорони майна особи, примусово госпіталізованої до протитуберкульозного закладу, покладаються на органи місцевого самоврядування, яким надсилається рішення суду після набрання ним законної сили.