Мы ВКонтакте

Стаття 399. Умови визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню

1. Рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 399 Цивільного процесуального кодексу України

1. Частина рішень іноземного суду не потребують їх примусового виконання, а сторони зацікавлені лише у визнанні такого рішення, тобто поширенні його юридичної сили та наслідків на територію України. До таких рішень, зокрема, можна віднести рішення іноземного суду немайнового характеру.

2. До рішень, які не потребують виконання, також належать рішення про:

- визнання прав;

- визнання недійсними певних актів;

- позбавлення батьківства;

- розірвання шлюбу;

- визнання договору недійсним;

- усиновлення;

- встановлення юридичних фактів;

- визнання громадянина безвісно відсутнім чи оголошення його померлим тощо146.

3. Визнанням іноземного судового рішення в Україні є дозвіл нашої держави на поширення його дії на територію України з такими ж правовими наслідками, які виникають в результаті набрання законної сили рішенням, винесеним судами України. Визнання - надання юрисдикційному акту іноземної держави сили і значення рішення вітчизняного суду, яке не вимагає застосування примусових заходів на захист і поновлення порушеного права147.

4. Відповідно до коментованої статті рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, визнається в Україні, якщо його визнання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю ad hoc з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні. Тобто умови визнання таких рішень є тотожними умовам визнання та виконання рішень іноземного суду, які підлягають примусовому виконанню (див. коментар до ст. 390 ЦПК України).