Мы ВКонтакте

Стаття 417. Виконання в Україні судових доручень іноземних судів

1. Суди України виконують доручення іноземних судів про надання правової допомоги щодо вручення викликів до суду чи інших документів, допиту сторін чи свідків, проведення експертизи чи огляду на місці, вчинення інших процесуальних дій, переданих їм у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - дипломатичними каналами.

2. Судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно:

1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;

2) не належить до юрисдикції цього суду;

3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Виконання судового доручення здійснюється відповідно до цього Кодексу. На прохання іноземного суду процесуальні дії можуть вчинятися під час виконання судового доручення із застосуванням права іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України.

4. У разі надходження від іноземного суду прохання щодо особистої присутності його уповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання судового доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди щодо такої участі.

5. Виконання судового доручення підтверджується протоколом судового засідання, іншими документами, складеними чи отриманими під час виконання доручення, що засвідчуються підписом судді та скріплюються гербовою печаткою.

6. У разі якщо немає можливості виконати доручення іноземного суду, суд України у порядку, встановленому міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або якщо міжнародний договір не укладено, - дипломатичними каналами, повертає таке доручення іноземному суду без виконання із зазначенням причин та подає відповідні документи, що це підтверджують.

НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР
до статті 417 Цивільного процесуального кодексу України

1. Виконання судових доручень відбувається відповідно до коментованої статті та Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 р. N 1092/5/54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 липня 2008 р. за N 573/15264. Ця Інструкція використовується у разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою.

Обсяг правової допомоги, порядок зносин, вимоги щодо форми і змісту доручення, а також особливості виконання доручення визначаються положеннями міжнародного договору України, який діє у відносинах між Україною та відповідною іноземною державою.

Заяви і застереження, висловлені державами до міжнародного договору, є його невід'ємною частиною. При застосуванні багатостороннього міжнародного договору України його положення діють з урахуванням заяв і застережень України, висловлених у законі під час ратифікації чи приєднання, та відповідної іноземної держави.

Посилання на такий міжнародний договір у дорученні є обов'язковим.

2. У разі, якщо у відносинах України з іноземною державою діють одночасно і двосторонній, і багатосторонній міжнародні договори і в жодному з них не встановлено пріоритету застосування одного з них щодо одних і тих самих питань, під час складання, направлення, а також виконання доручення слід дотримуватись положень того міжнародного договору, на підставі якого складено чи отримано доручення.

Конвенція з питань цивільного процесу 1954 року застосовується у відносинах з державами, які є її учасницями, у повному обсязі з урахуванням такого: статті 1 - 7 Конвенції 1954 року не застосовуються у відносинах з державами, які одночасно є учасницями Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року; статті 8 - 16 Конвенції 1954 року не застосовуються у відносинах з державами, які одночасно є учасницями Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах 1970 року.

Реалізація міжнародних договорів України з питань міжнародної правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень здійснюється у межах компетенції Міністерством юстиції України безпосередньо та через головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головне управління юстиції), місцевими судами України (далі - суди України), а у відповідних випадках - іншими органами державної влади.

3. Суди України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах взаємодіють з іноземними компетентними органами через Головні управління юстиції та Міністерство юстиції України.

Головні управління юстиції взаємодіють з іноземними компетентними органами з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах через Міністерство юстиції України, яке відповідно до положень міжнародних договорів України є центральним органом України з питань надання міжнародної правової допомоги в цивільних справах (далі - Центральний орган України).

Мін'юст відповідно до Закону України "Про міжнародні договори України" забезпечує дотримання та виконання в Україні зобов'язань, взятих за міжнародними договорами з питань надання правової допомоги у цивільних справах; стежить за здійсненням прав, які випливають з таких договорів для України, і за виконанням іншими сторонами вказаних міжнародних договорів їхніх зобов'язань.

4. Доручення іноземного компетентного органу про вручення документів, про отримання доказів, про виконання інших процесуальних дій виконуються відповідно до чинного законодавства України з урахуванням положень міжнародного договору України, на підставі якого воно надійшло.

На прохання іноземного компетентного органу під час виконання доручення процесуальні дії можуть учинятися із застосуванням права (процесуального закону) іншої держави, якщо таке застосування не суперечить законам України та її публічному порядку, - у разі одержання разом з дорученням опису порядку вчинення відповідних процесуальних дій або тексту норм іноземного законодавства.

5. Доручення іноземних компетентних органів отримує Мін'юст від центрального органу, визначеного міжнародним договором України, або через дипломатичні канали.

Іноземне доручення, одержане судом України або Головним управлінням юстиції безпосередньо від запитуваної держави всупереч міжнародному договору України, надсилається без розгляду до Мін'юсту для подальшого спрямування до запитуючої держави.

6. Мін'юст перевіряє наявність та чинність міжнародного договору України у відносинах з державою, від компетентного органу якої надійшло доручення, відповідність оформлення такого доручення положенням відповідного міжнародного договору України та достатність інформації, що міститься у дорученні, для його виконання згідно з міжнародним договором України.

У разі відповідності отриманого іноземного доручення положенням міжнародного договору України Мін'юст надсилає таке доручення до Головного управління юстиції за місцем проживання фізичної особи, чи за місцезнаходженням юридичної особи, якої стосується доручення, чи за місцем здійснення процесуальних дій, щодо яких направлено доручення.

Мін'юст повертає іноземне доручення органу, від якого воно надійшло, якщо його виконання не охоплюється обсягом правової допомоги згідно з міжнародним договором України, на підставі якого його складено.

Мін'юст повертає доручення до іноземного компетентного органу для належного оформлення, якщо отримане іноземне доручення не відповідає вимогам міжнародного договору України і це унеможливлює його виконання.

У разі потреби уточнити місце спрямування доручення до виконання Мін'юст уживає необхідних заходів. У разі неможливості встановити місце виконання доручення Мін'юст повертає його органу, від якого надійшло доручення, разом з відповідним повідомленням.

У разі, якщо документи, що підлягають врученню відповідно до отриманого іноземного доручення про вручення, не викладені державною мовою України або мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, Мін'юст повертає таке доручення до іноземного компетентного органу, за винятком випадків, коли є підстави вважати, що особа, якій мають бути вручені документи, розуміє мову, якою вони викладені, або інших випадків, передбачених міжнародним договором України.

У виконанні доручення іноземного компетентного органу може бути відмовлено у випадках, передбачених законом або відповідним міжнародним договором України. У такому випадку Мін'юст повертає доручення органу, від якого воно надійшло, із зазначенням причин відмови або вживає інших заходів, передбачених міжнародним договором України.

У випадках, передбачених міжнародним договором України, Мін'юст може відстрочити виконання іноземного доручення або погодити умови для його виконання замість відмови чи відстрочки. У такому разі інформація про погоджені відповідним чином умови надсилається разом з дорученням для врахування при його виконанні судом України.

Мін'юст забезпечує опрацювання іноземного доручення протягом чотирнадцяти днів. Цей термін може бути збільшено у виняткових випадках лише в разі потреби одержати додаткову інформацію чи документи або узгодити додаткові умови стосовно виконання.

У разі потреби при надсиланні доручення для виконання до Головного управління юстиції Мін'юст визначає строк для його виконання.

7. Головне управління юстиції, отримавши від Мін'юсту іноземне доручення про вручення документів, про надання доказів, про виконання інших процесуальних дій, протягом десяти днів з дня отримання направляє доручення до суду України за місцем проживання фізичної особи, за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем виконання процесуальних дій, яких стосується доручення.

У разі потреби Головне управління юстиції звертається до адресно-довідкового бюро чи іншого органу з метою уточнення даних стосовно місцезнаходження особи чи майна. У такому разі доручення спрямовується до виконання протягом більш тривалого розумного строку.

У разі неможливості уточнення даних стосовно місцезнаходження особи чи майна Головне управління юстиції повертає доручення до Мін'юсту із зазначенням причин неможливості виконання.

8. Суд України після надходження іноземного доручення, якщо доручення містить прохання про вручення документів, у встановленому чинним законодавством порядку запрошує особу, зазначену в дорученні, для отримання документів.

Вручає документи особі, указаній у дорученні. Ідентифікація фізичної особи здійснюється на підставі паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, повноваження представника юридичної особи встановлюються на підставі установчих документів або довіреності юридичної особи, скріпленої печаткою та підписом її керівника. Засвідчення отримання документів та підпису особи, яка їх отримала, здійснюється у порядку, передбаченому відповідним міжнародним договором України. Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, особа, яка отримала документи, ставить свій підпис на копіях документів або на підтвердженні про вручення документа. Підпис особи засвідчується підписом судді та скріплюється печаткою суду України.

Якщо документи викладені мовою, іншою, ніж передбачено відповідним міжнародним договором України, вони можуть бути вручені особі лише якщо вона погоджується їх отримати.

У разі вручення виклику до іноземного компетентного органу та за наявності відповідного прохання з'ясовує в особи, якій вручається виклик, намір з'явитися до іноземного компетентного органу у зазначений у виклику час.

У разі отримання іноземного доручення про надання доказів, про виконання інших процесуальних дій або клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду суд виконує його.

У разі одержання прохання іноземного компетентного органу щодо особистої присутності його вповноважених представників чи учасників судового розгляду під час виконання доручення суд України, який виконує доручення, вирішує питання про надання згоди на таку участь. Суд України повідомляє про своє рішення іноземний компетентний орган, від якого надійшло доручення, або визначених ним осіб безпосередньо, а в разі потреби - через Головне управління юстиції та Мін'юст. У разі задоволення прохання про присутність суд України також повідомляє час та місце виконання іноземного доручення. Таке повідомлення надсилається з урахуванням строку, необхідного для прибуття відповідних осіб у призначений час.

Уповноважені представники іноземного компетентного органу чи учасники судового розгляду, присутні під час виконання доручення, з дозволу суду України можуть брати участь у процесуальних діях, якщо це не суперечить чинному законодавству України, та в межах, визначених судом України, що виконує доручення.

Неявка осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, у призначену дату не заважає виконанню доручення, якщо суд України не визначить інше.

У разі відсутності особи, якої стосується доручення, за адресою, зазначеною у дорученні, суд України самостійно чи за сприянням Головного управління юстиції вживає заходів для встановлення фактичного місця перебування особи. У випадках, передбачених законодавством, суд України вживає заходів процесуального примусу щодо особи, якої стосується доручення.

Якщо встановлено місце проживання особи, що перебуває поза юрисдикцією суду України, яким отримано доручення, цей суд у межах відповідної області, міст Києва та Севастополя чи Автономної Республіки Крим пересилає доручення для виконання до відповідного суду України, інформуючи про це Головне управління юстиції, від якого надійшло доручення. Якщо ж нове місце проживання розташоване поза межами відповідної області, міст Києва та Севастополя чи Автономної Республіки Крим, - доручення спрямовується через Головні управління юстиції з повідомленням Мін'юсту.

У разі виявлення під час виконання іноземного доручення обставин, що вказують на наявність підстав для відмови у виконанні іноземного доручення в Україні, суд України через Головне управління юстиції повертає іноземне доручення Мін'юсту із зазначенням обставин, що, на його думку, передбачають відмову у виконанні іноземного доручення. Якщо Мін'юст не визнає зазначені судом України обставини достатніми для відмови у виконанні доручення, доручення з необхідними роз'ясненнями повертають через Головне управління юстиції до суду України, який забезпечує його виконання. Якщо Мін'юст уважає зазначені судом України обставини достатніми для відмови у виконанні доручення, він проводить консультації з центральним органом запитуючої держави з метою визначення умов, на яких можливо виконати іноземне доручення, та за результатами проведених консультацій або надсилає доручення до суду України з повідомленням визначених умов, на яких іноземне доручення підлягає виконанню, або відмовляє у наданні правової допомоги та повертає іноземне доручення до запитуючої держави.

У разі, якщо документів чи інформації, що містяться в іноземному дорученні, недостатньо для його виконання, суд України невідкладно повідомляє Мін'юст через Головне управління юстиції про необхідність надання додаткової інформації чи документів і може встановити строк для їх надання з урахуванням положень відповідного міжнародного договору. У разі, якщо додаткова інформація і документи не надійдуть у встановлений строк, суд України виконує доручення у тій частині, у якій це можливо, або повертає доручення без виконання.

9. За результатами виконання іноземного доручення суд України складає документи, передбачені законом, відповідним міжнародним договором України, і надсилає їх до Мін'юсту через Головне управління юстиції.

Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, суд України складає такі документи: стосовно іноземного доручення про вручення документів - протокол судового засідання, виготовлений за допомогою друкувальних засобів, а також підтвердження про вручення документів, яке складається у двох примірниках; стосовно іноземного доручення про отримання доказів чи про вчинення інших процесуальних дій - протокол судового засідання, інші документи, складені або отримані в ході виконання доручення, виготовлені за допомогою друкувальних засобів.

Якщо інше не передбачено міжнародним договором України, документи, що складаються за результатами виконання іноземного доручення, підписують суддя, який безпосередньо виконав доручення, і особа, яка склала відповідний документ, та скріплюють печаткою суду України. Якщо документ складається з декількох аркушів, кожна сторінка повинна бути пронумерована та скріплена печаткою суду України.

Документи за результатами виконання доручення складаються судом у двох примірниках, один з яких залишається у матеріалах суду, а другий направляється до Мін'юсту у встановленому цією Інструкцією порядку.

10. Якщо формуляр підтвердження про вручення документів іноземний компетентний орган надіслав разом з дорученням, суд України заповнює відповідні частини формуляра.

11. Якщо іноземне доручення про вручення містить документи у двох примірниках, суд України вручає один з них, а другий повертає разом з підтвердженням про вручення. Примірник, що повертають, повинен містити підпис особи, якій вручено документи, або інші помітки суду України, якщо відповідне прохання висловлено в дорученні.

12. У разі неможливості виконання іноземного доручення суд України через Головне управління юстиції повертає доручення Мін'юсту без виконання із зазначенням причин, що перешкоджають його виконанню. Суд України також додає відповідні підтвердні документи: у разі невиконання у зв'язку з перебуванням фізичної особи у тривалому закордонному відрядженні або хворобою - довідку з місця роботи із зазначенням місця відрядження та дати повернення до України чи пояснення родичів або інших осіб, що проживають за відповідною адресою, довідку житлово-експлуатаційної організації чи виконавчого органу місцевого самоврядування, довідку з відповідного закладу охорони здоров'я; у разі невиконання у зв'язку зі смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи - відповідну інформацію органу реєстрації актів цивільного стану чи органу державної статистики; у разі невиконання у зв'язку з неявкою особи до суду - копії документів (судових повісток, повідомлень, розписок) на підтвердження того, що особу принаймні двічі було запрошено до суду України у порядку, установленому законодавством України; у разі невиконання у зв'язку з фактичною відсутністю особи за вказаною адресою та неможливістю встановити її місце проживання чи місцезнаходження - матеріали опитування родичів чи осіб, що проживають за даною адресою, довідку житлово-експлуатаційної організації чи виконавчого органу місцевого самоврядування, адресно-довідкового бюро, органу внутрішніх справ чи органу державної статистики або інший документ, що може достовірно підтвердити фактичну відсутність особи; у разі невиконання з інших причин - інші документи, що підтверджують неможливість виконання.

У разі невиконання іноземного доручення про вручення документів суд України заповнює формуляр, що надійшов разом з дорученням, або складає підтвердження про вручення документів, зазначивши також причини невиконання.

13. Документи за результатами виконання іноземного доручення суд України складає українською мовою. Однак у випадках, передбачених міжнародним договором України, суд України складає документи мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України, або додає до них завірений переклад на таку мову.

14. Суд України, який виконує іноземне доручення, покриває всі витрати, що виникають при виконанні доручення, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.

У разі, якщо виконання доручення потребує значних або надзвичайних витрат (у тому числі у зв'язку з дотриманням спеціального способу виконання або використанням платних послуг), суд України безпосередньо або через Головне управління юстиції та Мін'юст повідомляє іноземний компетентний орган, який надіслав доручення, про суму таких витрат і надає попередні розрахунки. Виконання доручення продовжується після узгодження порядку оплати або визначення інших умов для виконання.

Витрати на проїзд, харчування та проживання, компенсацію втраченого заробітку свідка, потерпілого чи експерта, яких викликає іноземний компетентний орган, покриває іноземний компетентний орган, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. Експерт, крім того, має право на винагороду за проведення експертизи.

15. Іноземне доручення виконується судом України без необґрунтованих зволікань, протягом місяця з дати його одержання. В обґрунтованих випадках суд України виконує доручення протягом тривалішого розумного строку. У разі, якщо в іноземному дорученні міститься прохання щодо його виконання у певний строк, суд України його додержується.

У разі отримання доручення про вручення виклику до іноземного компетентного органу таке доручення виконується протягом розумного строку, необхідного для повідомлення запитуючої держави про результати виконання доручення, а також з урахуванням строку, необхідного для особи, якій вручається виклик, для прибуття до іноземного компетентного органу.

У разі неможливості виконання доручення у строк, визначений відповідно до абзаців другого та третього цього пункту, суд України направляє Головному управлінню юстиції письмове повідомлення із зазначенням причин для відповідного інформування запитуючого компетентного органу.

У разі, якщо виконання доручення здійснюється безпосередньо перед датою судового засідання, призначеного в іноземній державі, інформація про стан його виконання, інформація чи документи про виконання або про причини невиконання у якомога стислий строк надсилається факсимільним зв'язком чи електронною поштою до Мін'юсту для повідомлення запитуючого компетентного органу.

16. У разі, якщо опрацювання чи виконання доручення не забезпечується у встановлені строки, суд України через Головне управління юстиції інформує про це Мін'юст із зазначенням причин та орієнтовних строків виконання.

Якщо доручення надійшло до Мін'юсту, Головного управління юстиції або суду України в строк, явно не достатній для його виконання, або після дати, установленої для явки особи до іноземного компетентного органу, іноземне доручення може бути повернуто без виконання з поясненням причин.

17. Головне управління юстиції надсилає документи, складені судом України у зв'язку з виконанням іноземного доручення, до Мін'юсту протягом десяти днів з дня отримання.

У разі виявлення недоліків або порушень, допущених судом України під час виконання доручення або при оформленні документів, Головне управління юстиції повертає їх на дооформлення з повідомленням Міністерства юстиції України та визначає строк для доопрацювання документів судом України.

18. Мін'юст протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання направляє документи і матеріали за результатами виконання доручення до центрального органу запитуючої держави згідно з міжнародним договором України.

Другий примірник підтвердження про вручення, складеного судом України, залишається у Мін'юсті.

В обґрунтованих випадках Мін'юст повертає документи до Головного управління юстиції для передачі до суду України, що їх склав, з метою доопрацювання. Одночасно зазначаються причини і висловлюються рекомендації щодо усунення недоліків.

19. Судове доручення не приймається до виконання, у разі якщо воно:

1) може призвести до порушення суверенітету України або створити загрозу її національній безпеці;

2) не належить до юрисдикції цього суду;

3) суперечить законам або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.