Мы ВКонтакте

Стаття 24. Особливості управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки

1. Управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

2. Правовий статус окремого суб'єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. Відносини органів управління між зазначеними суб'єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах.

3. Суб'єктами господарювання комунального сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише комунальної власності, а також суб'єкти, у статутному капіталі яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

4. Законом можуть бути встановлені особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики щодо комунального сектора економіки, а також додаткові вимоги та гарантії права власності Українського народу і права комунальної власності при реалізації процедури банкрутства щодо суб'єктів господарювання комунального сектора економіки.

5. Органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і порядку, визначених законом.

Коментар:

1. У частині 1 коментованої статті визначається, що управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектору економіки. Визначення такої категорії повноважень, як організаційно-господарські повноваження, законодавець не наводить. Проте перелік таких повноважень наведено в розд. II Закону України "Про місцеве самоврядування". Аналіз статей зазначеного розділу дає підстав визначати дві групи організаційно-господарських повноважень органів місцевого самоврядування: виключні і делеговані повноваження. Вказані групи повноважень може характеризувати сфера їх здійснення, яка визначається за галузями господарювання:

- соціально-економічного розвитку, планування та обліку (ст. 26, 27 Закону);

- бюджету, фінансів та цін (ст. 26, 28 Закону);

- житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку (ст. 26, 30 Закону);

- зовнішньоекономічної діяльності (ст. 26, 35 Закону);

- інші.

Суб'єкти господарювання комунального сектору економіки можуть здійснювати свою діяльність на основі права господарського відання (наприклад, комунальні комерційні підприємства) або права оперативного управління (наприклад, комунальні некомерційні підприємства) (див. також коментар до ст. 136, 137 цього Кодексу).

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті правовий статус окремого суб'єкта господарювання у комунальному секторі економіки визначається уповноваженими органами управління відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів. У Кодексі визначено правовий статус комунальних унітарних підприємств (див. коментар до ст. 78, 146). Загальні положення щодо правового статусу комунальних підприємств та установ містять Закони України "Про транспорт", "Про міський електричний транспорт" від 29.06.2004 р., "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 р., "Основи законодавства України про охорону здоров'я" від 19.11.92 р., "Про дошкільну освіту" від 11.07.2001 р. та ін.

Відповідно до ст. 70 Закону України "Про місцеве самоврядування" органи місцевого самоврядування можуть у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.

Відносини органів управління між зазначеними суб'єктами у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися на договірних засадах. Згідно зі ст. 17, 18 Закону України "Про місцеве самоврядування" відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

3. У частині 3 коментованої статті визначаються категорії суб'єктів господарювання комунального сектору економіки:

- суб'єкти господарювання, що діють на основі лише комунальної власності;

- суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких частка комунальної власності перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

4. Відповідно до ч. 4 коментованої статті законом можуть бути встановлені особливості здійснення антимонопольно-конкурентної політики щодо комунального сектора економіки, а також додаткові вимоги та гарантії права власності Українського народу і права комунальної власності при реалізації процедури банкрутства щодо суб'єктів господарювання комунального сектора економіки. Положення щодо зазначених особливостей наведені в Законах України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р., "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р., "Про природні монополії" від 20.04.2000 р., "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.92 р. (див. також коментар до ст. 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 209, 210, 211, 212, 213, 214, 215 Кодексу).

5. Відповідно до ч. 5 коментованої статті органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за наслідки діяльності суб'єктів господарювання, що належать до комунального сектора економіки, на підставах, у межах і в порядку, визначених законом.

Про відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами йдеться у ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування". Відповідно до цієї статті шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.