Мы ВКонтакте

Стаття 26. Обмеження конкуренції

1. Рішення або дії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які спрямовані на обмеження конкуренції чи можуть мати наслідком такі обмеження, визнаються обґрунтованими у випадках:

подання допомоги соціального характеру окремим суб'єктам господарювання за умови, що допомога подається без дискримінації інших суб'єктів господарювання;

подання допомоги за рахунок державних ресурсів з метою відшкодування збитків, завданих стихійним лихом або іншими надзвичайними подіями, на визначених ринках товарів або послуг, перелік яких встановлюється законодавством;

подання допомоги, в тому числі створення пільгових економічних умов окремим регіонам з метою компенсації соціально-економічних втрат, викликаних важкою екологічною ситуацією;

здійснення державного регулювання, пов'язаного з реалізацією проектів загальнонаціонального значення.

2. Умови та порядок обмеження конкуренції встановлюються законом відповідно до цього Кодексу.

Коментар:

1. Наведена правова норма пов'язана з тим, що органи державної влади і органи місцевого самоврядування не тільки беруть участь в економічній конкуренції через відповідні публічні підприємства (державні і комунальні підприємства, інші підприємства, в яких влада має вплив на їх діяльність), але й виступають регуляторами відповідних господарських відносин, від імені Українського народу є розпорядниками державних ресурсів, що є власністю всього українського народу, та споживачами, оскільки за державні кошти закуповується величезний обсяг товарів.

Надання переваг у забезпеченні ресурсами чи ексклюзивними правами одних суб'єктів господарювання, субсидування економічної діяльності суб'єктів господарювання, в першу чергу державних та комунальних підприємств, надання переваг у закупівлі товарів за державні кошти може створювати перешкоди іншим суб'єктам господарювання у рівних можливостях доступу на ринок та діяльності на цих ринках, чим обмежується чи спотворюється економічна конкуренція. Тому будь-які дії органів державної влади і місцевого самоврядування, які не є безпосередніми учасниками конкурентних відносин, можуть мати відповідний наслідок для економічної конкуренції.

Ця правова норма також наводить перелік дій, які, незважаючи на їх обмежувальний характер для економічної конкуренції, визнаються обґрунтованими (дозволеними). Це пов'язано із наявністю публічних інтересів суспільства, коли економічний або соціальний ефект для суспільства від вчиняємих дій буде перевищувати негативні наслідки для економічної конкуренції.

2. Даною правовою нормою встановлено, що порядок здійснення дій, які можуть призвести до обмеження економічної конкуренції та можуть бути дозволені відповідними державними органами, встановлюється законом. Можуть бути дозволені відповідними органами Антимонопольного комітету України дії, які обмежують конкуренцію, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють:

- вдосконаленню виробництва, придбанню або реалізації товару;

- техніко-технологічному, економічному розвитку;

- розвитку малих або середніх підприємців;

- оптимізації експорту чи імпорту товарів;

- розробленню та застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари;

- раціоналізації виробництва.

Кабінет Міністрів України може дозволити дії, на які Антимонопольним комітетом України не було надано дозволу відповідно до ч. 2 статті, якщо учасники узгоджених дій доведуть, що позитивний ефект для суспільних інтересів переважає негативні наслідки обмеження конкуренції.