Мы ВКонтакте

Стаття 39. Захист прав споживачів

1. Споживачі, які перебувають на території України, під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) з метою задоволення своїх потреб мають право на:

державний захист своїх прав;

гарантований рівень споживання;

належну якість товарів (робіт, послуг);

безпеку товарів (робіт, послуг);

необхідну, доступну та достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг);

відшкодування збитків, завданих товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами), у випадках, передбачених законом;

звернення до суду та інших уповноважених органів влади за захистом порушених прав або законних інтересів.

З метою захисту своїх прав та законних інтересів громадяни можуть об'єднуватися на добровільній основі у громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

2. Держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору товарів (робіт, послуг), набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання товарів (робіт, послуг) відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами товарів (робіт, послуг) в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

3. Права споживачів, механізм реалізації захисту цих прав та відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виробниками (виконавцями, продавцями) регулюються законом про захист прав споживачів та іншими законодавчими актами.

4. Якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що є в законодавстві України про захист прав споживачів, то застосовуються правила міжнародного договору.

Коментар:

1. Споживач прямо не бере участі в конкуренції, але його вибір є потужним важелем регулювання ринкових відносин і конкуренції. В той же час споживачі, котрим так само, як і господарюючим суб'єктам, в результаті недобросовісної конкуренції завдається шкода, внаслідок свого слабкого економічного стану потребують додаткового захисту. Тому в нових законодавчих актах зарубіжного права споживач практично прирівняний до конкуруючих суб'єктів за обсягом наданих їм прав у сфері захисту від недобросовісної конкуренції.

Законодавство щодо захисту економічної конкуренції не уточнює ознаки особи споживача. За звичайною діловою практикою споживачами виступають як фізичні, так і юридичні особи. Не випадково Антимонопольний комітет України у розпорядженні N 49-р від 05.03.2002 р. "Про затвердження Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку" визначив, що споживач - юридична чи фізична особа, яка здійснює діяльність із придбання та використання товарів, послуг, робіт на відповідному товарному (товарних) ринку (ринках). Тобто головною ознакою споживача, як учасника певних відносин, є функціональна - придбання та використання товарів для власних потреб.

2. Частина друга цієї статті присвячена захисту інтересів громадян як споживачів. Ця норма випливає з вимог ст. 42 Конституції України. Держава охороняє права споживачів та виникаючі суспільні відносини щодо споживання продукції. Регулюванню відносин споживачів-громадян із суб'єктами підприємницької діяльності присвячений спеціальний Закон України "Про захист прав споживачів", який передбачає застосування адміністративно-господарських санкцій щодо правопорушників. Захист прав споживачів не залежить від волі самих споживачів і гарантується державою за допомогою імперативних норм і застосування до правопорушників заходів юридичної відповідальності.

Головна мета законодавства про захист від недобросовісної конкуренції - це захист суспільних відносин щодо здійснення вільної і чесної конкуренції. Відношення до продукції споживача, який віддає перевагу продукції певних виробників та фактично визначає їх долю і місце на ринку, є мірою оцінки суспільних відносин у конкуренції, яка в свою чергу впливає на положення самого споживача.

3. Враховуючи важливість захисту прав споживачів як "арбітрів" конкурентних відносин, законодавством передбачений складний механізм їх забезпечення за допомогою норм різноманітних галузей права: господарського, цивільного, адміністративного, які визначають механізми реалізації права.

4. Укладені і ратифіковані міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства та мають пріоритет над законодавством України. Координації державних політик в сфері захисту прав споживачів присвячено Угоду про основні напрями співробітництва держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі захисту прав споживачів, укладену у Москві 25 січня 2000 року і ратифіковану Законом України N 3102-III від 07.03.2002 р. Питанням прав споживачів присвячена ст. 75 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами і їх державами-членами, що ратифіковано Законом України N 237/94-ВР від 10.11.94 р.