Мы ВКонтакте

Стаття 43. Свобода підприємницької діяльності

1. Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

2. Особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.

3. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, а також перелік видів діяльності, підприємництво в яких забороняється, встановлюються виключно законом.

4. Здійснення підприємницької діяльності забороняється органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

Підприємницька діяльність посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом у випадках, передбачених частиною другою статті 64 Конституції України.

Коментар:

1. Одним із принципів господарської діяльності є дозвільний, який знайшов своє відображення в ч. 1 коментованої статті. Дана норма була внесена до Кодексу з урахуванням вимог ст. 43 Конституції України, якою встановлено, що "кожен має право на підприємницьку діяльність, не заборонену законом".

Право на здійснення підприємницької діяльності також є одним із елементів дієздатності громадян, що визначено ст. 50 Цивільного кодексу України.

Проте навіть така свобода у здійсненні підприємницької діяльності не може залишатися без нагляду держави. Так, законодавством можуть встановлюватися певні обмеження щодо здійснення діяльності. Зокрема, ст. 4 Закону України "Про підприємництво" визначає види діяльності, які можуть здійснюватися виключно державними підприємствами, наприклад діяльність, пов'язана з обігом окремих видів наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; діяльність, пов'язана з виготовленням та реалізацією військової зброї та боєприпасів до неї, тощо.

2. Враховуючи різноманітність видів господарської діяльності, деякі з них потребують додаткового (особливого) регулювання. Так, зокрема, особливості правового регулювання зовнішньоекономічної діяльності обумовлені Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність", правове регулювання страхової діяльності забезпечується Законом України "Про страхування", правове регулювання діяльності господарських товариств - Законом України "Про господарські товариства" тощо.

3. Законодавством встановлюються певні обмеження щодо здійснення деяких видів господарської діяльності, які стосуються перш за все необхідності отримання спеціального дозволу (ліцензії) на їх здійснення в установленому порядку. Введення ліцензування спрямоване на захист прав і законних інтересів громадян, організацій та навколишнього природного середовища, а також забезпечення безпеки держави. Порядок видачі спеціальних дозволів (ліцензій) суб'єктам господарювання встановлюється Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" та іншими нормативно-правовими актами.

З урахуванням ч. 2 коментованої статті та ст. 2 зазначеного Закону особливості ліцензування банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, зовнішньоекономічної діяльності, ліцензування діяльності в галузі телебачення і радіомовлення, ліцензування у сфері електроенергетики та використання ядерної енергії, ліцензування у сфері освіти, ліцензування у сфері інтелектуальної власності, виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, у сфері телекомунікацій здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Так, ліцензуванню підлягають біля 80 видів господарської діяльності, серед яких пошук (розвідка) корисних копалин; медична практика; ветеринарна практика; туроператорська та турагентська діяльність, надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів повітряним, річковим, морським, автомобільним та залізничним транспортом тощо.

4. Незважаючи на те, що ст. 2 Кодексу органи державної влади та органи місцевого самоврядування визнаються учасниками господарських відносин, ч. 4 коментованої статті їм забороняється здійснення підприємницької діяльності. Це пояснюється закріпленими в Конституції України повноваженнями цих органів, як таких, що покликані забезпечувати потреби держава, а не свої власні.

Обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності стосуються також осіб, яким законодавством заборонено займатися підприємницькою діяльністю: військовослужбовців, службових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, господарського суду, державного нотаріату, а також органів державної влади і управління, які покликані здійснювати контроль за діяльністю підприємств. Декретом КМУ від 31.12.92 р. "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" заборонено безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю керівникам, заступникам керівників державних підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів, а також посадовим особам державних органів, органів місцевого самоврядування.