Мы ВКонтакте

Стаття 63. Види та організаційні форми підприємств

1. Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи);

підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

державне підприємство, що діє на основі державної власності;

підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об'єднання майна різних форм власності).

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

2. У разі якщо в статутному капіталі підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному капіталі якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

4. Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

5. Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

6. Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

7. Частину сьому виключено.

8. У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 цього Кодексу, підприємство визнається дочірнім.

9. Для підприємств певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання.

 

Коментар:

 

1. ГК України виділяє підприємства залежно від форми власності:

1) приватні, що засновуються юридичними або фізичними особами на основі їх приватної власності;

2) колективні (згідно з ч. 2 ст. 93 ГК - виробничі кооперативи, підприємства споживчої кооперації, підприємства громадських та релігійних організацій, інші підприємства, передбачені законом);

3) державні (державні комерційні (ст. 73 - 75 ГК) та казенні підприємства (ст. 76 - 77 ГК);

4) комунальні підприємства (комерційні та некомерційні (ст. 78 ГК)) та підприємства, засновані на змішаній власності.

2. Підприємства, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, визнається іноземним. Якщо ця частка складає сто відсотків, то підприємство є іноземним. Правовий стан таких підприємств регулюється ст. 50, 116, 117, 326 та розд. 7 ГК, Законом України "Про інвестиційну діяльність" та Законом України "Про інноваційну діяльність".

3. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду ГК виділяє унітарні та корпоративні підприємства. Головною їх відмінністю є неподільність статутного фонду унітарних та подільність статутного фонду корпоративних підприємств. А тому варто відрізняти схожі юридичні конструкції. Так, згідно з ч. 3 ст. 126 ГК дочірні підприємства є корпоративними, а згідно з Законом України "Про господарські товариства" дочірні підприємства є унітарними. Регулювання створення двох типів інститутів здійснюється за різними принципами. Так, особливий порядок створення дочірніх підприємств, закріплений в Законі України "Про господарські товариства", не стосується корпоративних підприємств, оскільки аналіз статей цього Закону свідчить, що тут під дочірніми розуміють виключно унітарні підприємства. Зауважимо, що судова практика пішла шляхом відмежування правового стану унітарних дочірніх підприємств та заснованих господарським товариством нових господарських товариств. Зокрема, у постанові Вищого господарського суду зазначено, що питання створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статутів та положень, повністю відповідає нормі п. "е" ч. 5 ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", однак новостворене ТОВ "Торгівельний будинок "Парус" до таких підприємств не відноситься, у зв'язку з чим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав вважати, що рішення спостережної ради ВАТ "Севастопольський приладобудівний завод "Парус" від 19.12.2002 р. про створення ТОВ "Торгівельний будинок "Парус" прийняте з порушенням компетенції загальних зборів і вимог ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", слід визнати обґрунтованим3.

4. На нашу думку, унітарне дочірнє підприємство потрібно розрізняти від товариства однієї особи, оскільки останнє - це господарське товариство, яке може в будь-який момент перетворитися у товариство з багатьма учасниками.

Згідно з ч. 4 ст. 63 ГК унітарним є підприємство, що створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Частина 4 ст. 63 ГК вказує, що унітарними є серед державних, комунальних та інших підприємств ще й підприємства, засновані на приватній власності засновника (у даному випадку - холдингової компанії).

5. Частина 5 ст. 63 ГК визначає, що корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів і ризиків підприємства.

6. Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік визначаються малі підприємств, середні або великі підприємства. Ця класифікація провадиться незалежно від форм власності.

Малими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500000 євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні.

Великими визнаються підприємства, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за рік перевищує суму, еквівалентну 5 млн. євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Усі інші підприємства ГК відносить до середніх.

7. ГК не встановлює особливості правового статусу цих видів підприємств, однак держава здійснює підтримку малих та середніх підприємств. Зокрема, КМУ затверджено розпорядження від 22.02.2008 р. N 319-р "Про затвердження плану заходів з виконання у 2008 році Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні".

8. Частина 8 ст. 63 ГК передбачає, що у випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених ст. 126 ГК, підприємство визнається дочірнім.

Однак при аналізі ст. 126 ГК зустрічаємо два види залежності: вирішальну та просту. Дочірні підприємства утворюються при встановленні лише вирішальної залежності (ч. 3 ст. 126 ГК), хоча з ч. 3 ст. 63 ГК випливає, що для визнання підприємства дочірнім достатньо виникнення лише простої залежності.

9. Для підприємств певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання. Це, зокрема, всі види державних та комунальних підприємств, підприємства колективної власності, іноземні підприємства, селянські (фермерські) господарства, виробничі кооперативи та ін.