Мы ВКонтакте

Стаття 80. Види господарських товариств

1. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

2. Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний капітал, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

3. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

4. Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.

5. Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

6. Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

7. Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

Коментар:

1. Оптимальність господарської системи, серед суб'єктів якої чільне місце посідають господарські товариства, багато в чому залежить від того, наскільки повно і збалансовано будуть враховані і забезпечені за допомогою права інтереси окремих осіб (фізичних та юридичних), їх груп, суспільства в цілому та його прошарків у сфері господарювання. Складність і різноманітність видів діяльності, що здійснюються у сфері господарювання, обумовлюють необхідність забезпечення можливості вибору організаційно-правових форм господарювання. З цією метою законодавцем закріплюється п'ять видів господарських товариств, що характеризуються різним набором майнових та особистих елементів, а відтак і можливістю задовольняти різні соціально-економічні потреби учасників господарських правовідносин. До господарських товариств Господарським кодексом віднесено: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.

2. У частині 2 коментованої статті дається визначення акціонерного товариства. Дане нормативне визначення акціонерного товариства практично збігається з дефініціями, що містяться у ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 152 Цивільного кодексу України. Згідно з даною правовою нормою акціонерним товариством визнається господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства. Учасники такого господарського товариства, що іменуються акціонерами, несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю акціонерного товариства, в межах вартості належних їм акцій. При цьому згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України "Про господарські товариства" у випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю - найбільш поширений в Україні вид господарських товариств. Це пояснюється тим, що товариство з обмеженою відповідальністю дозволяє найбільш гармонійно поєднати особисті та майнові елементи. Однак, товариство з обмеженою відповідальністю - це об'єднання насамперед капіталів, а не осіб (що не виключає особистої участі учасників у справах товариства з обмеженою відповідальністю). Ось чому учасник товариства з обмеженою відповідальністю може одночасно бути членом декількох товариств, у тому числі однорідних за характером діяльності. До того ж брати участь у товаристві з обмеженою відповідальністю можуть будь-які особи, а не тільки підприємці.

Самих учасників не турбує думка про те, що у випадку невдачі доведеться позбутися багато чого і це істотно вплине на їх добробут. Вони ризикують тільки своїми вкладами, внесеними при вступі до товариства з обмеженою відповідальністю. Певні гарантії отримують і кредитори, оскільки характер відповідальності учасників відомий їм завчасно, до вступу у ділові стосунки з товариством з обмеженою відповідальністю. Саме ж товариство з обмеженою відповідальністю несе повну матеріальну відповідальність за своїми зобов'язаннями перед кредиторами усім належним йому на праві власності майном.

4. За правовим статусом товариство з додатковою відповідальністю схоже на товариство з обмеженою відповідальністю. Воно також має статутний фонд, поділений на частки визначених установчими документами розмірів. У товаристві з додатковою відповідальністю утворюються такі ж органи управління. При його створенні необхідно дотримуватися такого ж порядку, як при створенні товариства з обмеженою відповідальністю. Установчі документи повинні відповідати вимогам, адресованим і засновникам товариства з обмеженою відповідальністю.

Разом з тим товариство з додатковою відповідальністю має дві основні особливості, які відрізняють його від товариства з обмеженою відповідальністю. По-перше, у товаристві з додатковою відповідальністю відповідальність учасників не обмежується внесеними ними вкладами. Зокрема, учасники, у разі недостатності майна товариства для задоволення його зобов'язань, несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників. Тобто, розмір такої відповідальності учасника може у декілька разів перевищувати розмір внесеного ним вкладу. Яке саме "перевищення" своїх вкладів учасники готові відшкодувати за зобов'язаннями товариства за рахунок власного майна, вони відображають у статуті. Це дає можливість самим учасникам товариства обмежити ризик, пов'язаний з невдачами у діяльності товариства з додатковою відповідальністю. Кредитори ж отримують більші гарантії у відносинах з таким товариством. По-друге, максимальна кількість учасників товариства з додатковою відповідальністю, на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, законодавством не обмежується.

5. Повне товариство - порівняно нескладна організація, в якій домінує особистий елемент (особиста участь у діяльності товариства). Учасники такого товариства здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства відповідно до укладеного між ними договору і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном. Участь у повному товаристві для його учасників пов'язана з підвищеним ризиком - небезпека звернення стягнення на особисте майно завжди тяжіє над кожним учасником товариства. Однак цей ризик урівноважується тією перевагою, що довіра кредиторів до такого товариства значно вища, ніж до інших видів господарських товариств.

Оскільки кожен з учасників повного товариства має можливість істотно впливати на його діяльність, таке товариство базується на довірі. Зрозуміло, що довірених осіб виявляється не так і багато, а тому для повного товариства характерна обмежена кількість учасників. Через це організаційно-правову форму повного товариства не слід використовувати на підприємствах, що вимагають великої кількості учасників або великих капіталів.

6. Командитне товариство має багато спільного із повним товариством. Це, насамперед, пояснюється наявністю серед учасників товариства повних учасників, які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном. Відповідно і правовий статус повних учасників командитного товариства регулюється положеннями законодавства, встановленими для учасників повного товариства. Управління командитним товариством повні учасники здійснюють також у порядку, встановленому для повного товариства. Однак, крім повних учасників у командитному товаристві, є ще один вид учасників - вкладники. Правовий статус вкладників доволі обмежений і зовні нагадує положення позичальника. Зокрема, вкладники не мають права брати участь в управлінні діяльністю командитного товариства та заперечувати проти дій повних учасників щодо управління діяльністю товариства, а від імені командитного товариства можуть діяти тільки за довіреністю. Натомість у вкладників є право одержувати частину прибутку товариства відповідно до його частки у складеному капіталі товариства; вимагати першочергового повернення вкладу у разі ліквідації товариства; право на інформацію та ін.

До командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншим законом.

7. Оскільки і учасники повного товариства, і повні учасники командитного товариства безпосередньо здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства, на них поширюється законодавча вимога щодо обов'язкової наявності статусу підприємця. Відтак, у порівнянні з іншими видами господарських товариств, коло осіб, які можуть бути учасниками повного товариства та повними учасниками командитного товариства, значно вужче і обмежується тільки суб'єктами підприємницької діяльності.