Мы ВКонтакте

Стаття 141. Особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання

1. До державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності. Держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у частині першій статті 148 цього Кодексу.

2. Управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

3. Кабінет Міністрів України встановлює перелік державного майна, яке безоплатно передається у власність відповідних територіальних громад (комунальну власність). Передача об'єктів господарського призначення з державної у комунальну власність здійснюється в порядку, встановленому законом.

4. Не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям.

5. Види майна, що може перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних підприємств, установ і організацій, визначаються законом.

6. Відчуження суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Продаж суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється лише на конкурентних засадах.

7. Не може бути вкладом у спільну діяльність майно, яке належить до основних фондів підприємств державної власності, що не підлягають приватизації.

 

Коментар:

 

У частині 1 коментованої статті законодавець наводить загальний перелік об'єктів, які належать до державного майна у сфері господарювання:

- цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів;

- нерухоме майно;

- інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств;

- акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності;

- майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності;

- майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

При цьому держава через уповноважені органи державної влади здійснює права власника також щодо об'єктів права власності Українського народу, зазначених у ч. 1 ст. 148 цього Кодексу.

Управління об'єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб (Закон України "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 р.).

Об'єктами управління як державною власністю є:

- майно, передане казенним підприємствам в оперативне управління;

- майно, передане державним комерційним підприємствам (далі - державні підприємства), установам та організаціям;

- майно, передане державним господарським об'єднанням;

- корпоративні права, що належать державі у статутних фондах господарських організацій (далі - корпоративні права держави);

- державне майно, яке забезпечує діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України та управління яким здійснюється в порядку, визначеному окремими законами;

- державне майно, передане в оренду, лізинг, концесію;

- державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних фондів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій;

- державне майно, передане в безстрокове безоплатне користування Національній академії наук України, галузевим академіям наук;

- безхазяйне та конфісковане майно, що переходить у державну власність за рішенням суду.

Суб'єктами управління об'єктами державної власності є:

- Кабінет Міністрів України;

- Фонд державного майна України;

- міністерства та інші органи виконавчої влади;

- органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами;

- державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації;

- юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи);

- Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Кабінет Міністрів України є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Здійснюючи управління об'єктами державної власності, Кабінет Міністрів України:

1) визначає органи виконавчої влади, які здійснюють функції з управління об'єктами державної власності;

2) встановлює порядок передачі об'єктів державної власності суб'єктам управління, визначеним цим Законом;

3) визначає порядок призначення уповноваженої особи на виконання функцій з управління корпоративними правами держави та інших об'єктів державної власності;

4) визначає умови створення та діяльності господарських структур;

5) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію господарських структур і визначає центральні органи виконавчої влади, які здійснюють контроль за їх діяльністю;

6) призначає на посади та звільняє з посад керівників господарських структур, стосовно яких функції з управління виконує Кабінет Міністрів України;

7) приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію казенних підприємств і визначає центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких вони належать;

8) приймає рішення про передачу відповідно до закону об'єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об'єктів з комунальної в державну власність;

9) приймає рішення про закріплення в державній власності пакетів акцій (часток) акціонерних товариств, створених на базі державного майна, що приватизується, встановлює терміни закріплення таких пакетів акцій (часток) у державній власності відповідно до законодавства про приватизацію;

10) приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про достроковий продаж пакетів акцій (часток), закріплених у державній власності, або їх частини;

11) встановлює критерії відбору об'єктів державної власності для передачі їх в управління уповноваженим особам;

12) встановлює критерії відбору уповноважених осіб для передачі їм в управління об'єктів державної власності;

13) визначає порядок управління корпоративними правами держави та виплати винагороди уповноваженим особам за належне виконання ними функцій з управління корпоративними правами держави;

14) приймає за поданням Фонду державного майна України рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;

15) розробляє та укладає міжнародні договори України щодо об'єктів державної власності України згідно із законодавством;

16) призначає позапланові ревізії та перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектора економіки, які стосуються використання об'єктів державної власності;

17) встановлює критерії ефективності управління об'єктами державної власності та порядок їх застосування;

18) визначає порядок: а) здійснення контролю за виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; б) спрямування коштів, визначених Державним бюджетом України, на фінансування витрат, пов'язаних з викупом часток (акцій, паїв) вторинної емісії господарських організацій з корпоративними правами держави, та заходи щодо реструктуризації, досудової санації та інші заходи, які стосуються функціонування об'єктів державного сектору економіки; в) відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними, у тому числі казенними, підприємствами та їх об'єднаннями, господарськими структурами; г) конкурсного відбору керівників державних суб'єктів господарювання; ґ) оплати праці і винагороди керівникам державних підприємств; д) призначення, діяльності, відповідальності та винагороди посадовим особам уповноважених органів управління, відповідальних за стан фінансово-господарської діяльності одного або кількох державних підприємств; е) призначення, діяльності, відповідальності та оплати праці державних контролерів використання об'єктів державної власності; є) створення та ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності; ж) визначення вартості об'єктів державної власності; з) проведення інвентаризації об'єктів державної власності; и) відчуження та списання об'єктів державної власності; і) розпорядження активами державних господарських організацій; ї) розрахунку та використання концесійних платежів за державне майно; й) оцінки об'єктів оренди та порядок розрахунку, розподілу і використання плати за оренду (суборенду) державного майна; к) визначення підприємств державного сектору економіки, на яких проводяться щорічні аудиторські перевірки використання об'єктів державної власності;

19) забезпечує контроль за ефективністю управління об'єктами державної власності;

20) затверджує річні фінансові плани державних підприємств, що є суб'єктами природних монополій, та державних підприємств, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 мільйонів гривень;

21) приймає рішення щодо реорганізації (реструктуризації) підприємств, які не підлягають приватизації;

22) погоджує рішення уповноважених органів управління щодо створення, реорганізації та ліквідації діяльності підприємств державного сектора економіки, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

23) погоджує умови приватизації та реструктуризації об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

24) затверджує перелік об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;

25) забезпечує контроль за використанням орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна;

26) виконує відповідно до законів інші функції з управління об'єктами державної власності.

Відповідно до Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.98 р. з державної у комунальну власність передаються безоплатно такі об'єкти:

- житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (у тому числі не завершені будівництвом);

- підприємства теплопостачання (теплоцентралі), які виробляють теплову енергію для споживачів житлово-комунальної сфери, бюджетних установ та організацій, за умови надання відповідними органами місцевого самоврядування зобов'язання не відчужувати це майно у приватну власність;

- навчальні заклади, заклади культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров'я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячі оздоровчі табори, у тому числі не завершені будівництвом;

- підприємства міського і приміського транспорту, шляхового господарства, а також акції (частки, паї) господарських товариств, створених на базі їх майна (у разі якщо щодо них не було прийнято рішення про закріплення їх у державній власності);

- аеропорти цивільної та колишні аеропорти військової авіації, які не мають можливості самостійно забезпечувати свою сертифікаційну придатність, за поданням Міністерства транспорту України та Міністерства оборони України;

- військові містечка (майнові комплекси), інше нерухоме і рухоме військове майно (крім усіх видів озброєння, бойової техніки та боєприпасів), яке вивільняється у процесі реформування Збройних Сил України і не планується до використання за призначенням;

- об'єкти соціальної інфраструктури державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС", що розташовані на території міста Славутич, та інші об'єкти (будівлі, споруди, приміщення, у тому числі об'єкти незавершеного будівництва), які необхідні для реалізації інвестиційних проектів у межах спеціальної економічної зони "Славутич" з метою створення додаткових робочих місць.

Безоплатно можуть передаватися також інші об'єкти права державної власності, визначені ст. 2 цього Закону, якщо такі об'єкти не менше двох разів пропонувалися до продажу конкурентними способами приватизації, але не були реалізовані.

Передача об'єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну цими об'єктами здійснюється у визначеному цим Законом порядку, якщо інше не передбачено законодавством України. У разі передачі об'єктів права державної та комунальної власності шляхом обміну цими об'єктами до узгоджених та оформлених відповідно до ст. 4 і 5 цього Закону пропозицій додаються звіти або акти про оцінку майна, затверджені органом, уповноваженим управляти державним майном, і відповідним органом місцевого самоврядування.

У разі коли об'єктами передачі є підприємства, нерухоме майно (у тому числі об'єкти незавершеного будівництва), акції (частки, паї) у майні господарських товариств, їх вартість визначається шляхом проведення незалежної оцінки майна. Вартість іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств визначається на підставі даних бухгалтерського обліку за умови її відповідності справедливій ринковій ціні.

Передача підприємств провадиться разом з усіма їх активами і пасивами, лімітами, фондами, планами фінансово-господарської діяльності тощо, а об'єктів незавершеного будівництва - також з проектно-кошторисною документацією.

Об'єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об'єкти, у тому числі з основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об'єктів, яка здійснює передачу.

Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України. Право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі.

Не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність підприємства, що здійснюють діяльність, яку дозволяється здійснювати виключно державним підприємствам, установам і організаціям. Так, не можуть бути об'єктами передачі з державної у комунальну власність:

- підприємства, що провадять діяльність, передбачену ч. 1, 2, 3 ст. 4 Закону України "Про підприємництво";

- казенні підприємства.

Відчуження суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється у порядку, що встановлюється КМУ. При цьому продаж суб'єктом господарювання державного майна, яке належить до основних фондів, здійснюється лише на конкурентних засадах.