Мы ВКонтакте

Стаття 159. Правомочності суб'єктів господарювання щодо комерційного найменування

1. Суб'єкт господарювання - юридична особа або громадянин-підприємець може мати комерційне найменування.

Громадянин-підприємець має право заявити як комерційне найменування своє прізвище або ім'я.

2. Відомості про комерційне найменування суб'єкта господарювання вносяться за його поданням до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом. Суб'єкт господарювання, комерційне найменування якого було включено до реєстру раніше, має пріоритетне право захисту перед будь-яким іншим суб'єктом, тотожне комерційне найменування якого включено до реєстру пізніше.

3. Правовій охороні підлягає як повне, так і скорочене комерційне найменування суб'єкта господарювання, якщо воно фактично використовується ним у господарському обігу.

4. У разі якщо комерційне найменування суб'єкта господарювання є елементом його торговельної марки, то здійснюється правова охорона і комерційного найменування, і торговельної марки.

5. Особа, яка використовує чуже комерційне найменування, на вимогу його власника зобов'язана припинити таке використання і відшкодувати завдані збитки.

Коментар:

1. Правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

2. Відомості про комерційне найменування можуть вноситися до реєстрів, порядок ведення яких встановлюється законом.

3. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, а також послуг, які ними надаються. Майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування є: право на використання комерційного найменування; право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання. Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або з його відповідною частиною.

4. Комерційне найменування і торговельна марка є самостійними об'єктами інтелектуальної власності і їх правовий захист не залежить один від одного. У разі, якщо особа вважає, що мало місце порушення її виключних прав щодо зазначених об'єктів слід чітко визначити предмет позовних вимог. На практиці, особливо якщо комерційне найменування і торговельна марка збігаються за формою вираження, має місце підміна понять. Слід пам'ятати, що основна відмінність цих об'єктів полягає в їх функціях: комерційне найменування індивідуалізує особу товаровиробника, а торговельна марка індивідуалізує товар чи послугу.

5. Відповідальність за дії, передбачені в ч. 5 статті, що коментується, настає на підставі Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".