Мы ВКонтакте

Стаття 190. Вільні ціни

1. Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни.

2. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

 

Коментар:

 

1. Політика ціноутворення є складовою частиною загальної економічної і соціальної політики України і спрямована на забезпечення рівних економічних умов і стимулів для розвитку всіх форм власності, збалансованого ринку засобів виробництва, а також - на розширення сфери застосування вільних цін.

Зміст коментованої статті дає підстави визначити, що одним із видів цін є вільні ціни - ціни, які визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Такі ціни можуть встановлюватися за домовленістю сторін і визначатися в договорах або безпосередньо встановлюватися суб'єктом господарювання, який є виробником продукції. З огляду на це, в юридичній літературі та в окремих нормативно-правових актах йдеться про договірні ціни і ціни виробника (відпускні ціни), які за своєю суттю є різновидами саме вільних цін.

2. У частині 2 коментованої статті йдеться про способи встановлення вільних цін. За загальним правилом, вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін. Стосовно внутрішньогосподарських відносин (відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання; відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами) вільні ціни встановлюються за рішенням суб'єкта господарювання. Отже, задля застосування структурним підрозділом вільних цін цей підрозділ має узгодити такі ціни з суб'єктом господарювання, в структурі якого він діє.