Мы ВКонтакте

Стаття 191. Державні та комунальні ціни

1. Державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку.

2. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

3. Державні регульовані ціни встановлюються на бланки документів, у тому числі суворого обліку, які використовуються органами виконавчої влади, іншими державними органами для оформлення результатів надання адміністративних послуг (крім власних бланків цих органів), відповідно до закону.

 

Коментар:

 

1. Окремими видами цін є державні фіксовані та регульовані ціни. Особливість таких цін полягає в тому, що вони встановлюються та регулюються державою. Однак з урахуванням демократизації суспільства та переходу до ринкових засад економіки політика ціноутворення спрямовується на збалансованість ринку засобів виробництва, товарів і послуг та на скорочення обсягів державного регулювання цін і тарифів. З огляду на це в коментованій статті визначаються критерії, які покладено в основу визначення необхідності встановлення і застосування державних фіксованих та регульованих цін:

а) державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються лише на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін;

б) державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються тільки на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України (див., наприклад, постанову Кабінету Міністрів України від 10.06.2006 р. N 817 "Про затвердження переліку об'єктів державного цінового регулювання на 2006/07 маркетинговий рік", наказ Міністерства охорони здоров'я, Мінекономіки та з питань європейської інтеграції від 03.12.2001 р. N 480/294 "Про затвердження Переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню"). Повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення визначені також ст. 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення". Відповідно до них Кабінет Міністрів України:

- забезпечує здійснення державної політики цін;

- визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій;

- визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Державні фіксовані та регульовані ціни відповідно до ст. 10 Закону України "Про ціни і ціноутворення" можуть змінюватися. Зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які затверджують або регулюють ціни (тарифи). Зміна державних фіксованих та регульованих цін і тарифів може здійснюватись у зв'язку із зміною умов виробництва і реалізації продукції, що не залежать від господарської діяльності підприємств.

2. Відповідно до ч. 2 коментованої статті законом може передбачатися встановлення державних цін на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів.

Згідно з Законом України від 20.04.2000 р. "Про природні монополії" суб'єктом природної монополії є суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності (монопольне утворення), який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Відповідно до ст. 9 зазначеного Закону при регулюванні цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій враховуються:

- витрати, які згідно з законами про оподаткування відносяться на валові витрати виробництва та обігу;

- податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів;

- вартість основних виробничих фондів, амортизаційні відрахування, потреби в інвестиціях, необхідних для відтворення основних виробничих фондів;

- очікуваний прибуток від можливої реалізації товарів за різними цінами (тарифами);

- віддаленість різних груп споживачів від місця виробництва товарів;

- відповідність якості товарів, що виробляються (реалізуються), потребам споживачів;

- державні дотації та інші форми державної підтримки.

Органи, які регулюють діяльність суб'єктів природних монополій, при прийнятті рішень щодо такого регулювання враховують інформацію про діяльність суб'єкта природної монополії, надану об'єднаннями споживачів, суб'єктами природних монополій, іншими заінтересованими особами, про результати оприлюднення та відкритих слухань щодо зміни цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій. Порядок оприлюднення інформації та відкритих слухань щодо зміни цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій визначається тими органами, на які покладається затвердження або регулювання цін (тарифів).

У коментованій статті також зазначається на компетенцію Кабінету Міністрів України затверджувати переліки видів продукції (послуг) суб'єктів природних монополій.

Про порядок державного регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги суб'єктів природних монополій йдеться в Положенні про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари народного споживання, роботи і послуги монопольних утворень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.95 р. N 135, в наказі Мінекономіки та Антимонопольного комітету України від 20.03.98 р. N 29-а/3 "Про перелік продукції монопольних утворень, ціни на яку підлягають державному регулюванню".

3. Відповідно до ч. 3 коментованої статті державні ціни встановлюються на імпортні товари, придбані за рахунок коштів державного бюджету України. Проте в основному нормативному акті з цього питання - в Положенні про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. N 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 р. N 1017), застосування таких цін не передбачено.

4. Відповідно до ч. 4 коментованої статті законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами. Отже, комунальні ціни - це ціни, що встановлюються на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами.

Так, наприклад, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 р. N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації встановлюють:

- торговельні (постачальницько-збутові) надбавки, нормативи рентабельності на паливно-енергетичні ресурси;

- граничні торговельні надбавки (націнки) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, зазначені у переліку вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню;

- граничні розміри плати за послуги, що надаються ринками з продажу продовольчих та непродовольчих товарів;

- граничні торговельні (постачальницько-збутові) надбавки до оптової ціни виробника (митної вартості) на окремі види продукції тощо.

5. Відповідно до ч. 5 коментованої статті державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Наприклад, про порядок встановлення граничних торговельних надбавок (націнок) на лікарські засоби і вироби медичного призначення йдеться в постанові Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 р. N 1499 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", в Указах Президента України від 08.08.2000 р. N 963 "Про додаткові заходи щодо поліпшення медичної допомоги населенню України" і від 15.08.2001 р. N 637 "Про Стратегію подолання бідності", в постанові Кабінету Міністрів України від 05.09.96 р. N 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету".

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

6. Згідно з ч. 6 коментованої статті органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва, зобов'язані надати суб'єктам дотацію відповідно до закону. Ця норма спрямована на реалізацію основних принципів здійснення підприємницької діяльності і закріплює основний принцип, якого мають дотримуватися органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін, - не перешкоджати суб'єктам підприємництва в отриманні прибутку.

Про дотації як засіб державного регулювання економіки та засіб державної підтримки суб'єктів господарювання йдеться в ст. 12, 16 цього Кодексу.