Мы ВКонтакте

Стаття 204. Припинення господарського зобов'язання за згодою сторін чи у разі поєднання його сторін в одній особі

1. Господарське зобов'язання може бути припинено за згодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими самими сторонами, якщо така заміна не суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання.

2. Господарське зобов'язання припиняється у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі. Зобов'язання виникає знову, якщо це поєднання припиняється.

Коментар:

1. Частина 1 коментованої статті визначає випадки припинення господарського зобов'язання за згодою сторін. У юридичній науці виділяють три види припинення господарських зобов'язань з зазначених підстав, серед яких: угода про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж сторонами (новація), прощення боргу і відступне.

Господарське зобов'язання припиняється угодою сторін про заміну первинного зобов'язання, що існувало між ними, іншим зобов'язанням між тими ж сторонами, яке передбачає інший предмет або спосіб виконання (ст. 604 ЦК України). Новація не допускається щодо зобов'язань про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та в інших випадках, встановлених законом. На відміну від інших угод сторін, що також призводять до припинення зобов'язання, новація не припиняє правової пов'язаності сторін, оскільки замість зобов'язання, дія якого припиняється, ними здійснюється нове зобов'язання, що замінює колишнє.

Новацію характеризують наступні ознаки:

- наявність згоди сторін, тобто відсутність суперечки щодо припинення дії колишнього зобов'язання і щодо умов нового зобов'язання;

- припинення колишнього зобов'язання;

- припинення всіх додаткових зобов'язань, що забезпечують виконання колишнього зобов'язання, якщо сторони не домовилися при укладенні нової угоди про інше;

- виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, що містить умову про інший предмет або про інший спосіб виконання.

Між тим коментована стаття містить одне обмеження в застосуванні новації: якщо така заміна зобов'язання суперечить обов'язковому акту, на підставі якого виникло попереднє зобов'язання. Зі змісту вказаної норми слідує, що її дія поширюється тільки на ті господарські зобов'язання, які виникають безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, або з акта управління господарською діяльністю (адміністративного акта).

Зобов'язання припиняється також внаслідок звільнення кредитором боржника від його обов'язків (прощення боргу), якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 ЦК України).

З урахуванням того, що прощення боргу розглядається як одна з форм договору дарування, для його здійснення недостатньо одностороннього акту кредитора, а необхідна також згода боржника на те, щоб відповідний борг був з нього знятий. На практиці в подібних випадках боржник виражає свою згоду найчастіше не шляхом формального виразу своєї згоди, а шляхом конклюдентних дій, що свідчать про його згоду з діями кредитора.

Відповідно до ст. 600 ЦК України зобов'язання припиняється також за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами. У разі відмови кредитора від передання відступного боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

2. Зобов'язання припиняється поєднанням управненої та зобов'язаної сторін (боржника і кредитора) в одній особі.

У даному випадку підстава припинення зобов'язання зумовлюється неможливістю бути зобов'язаним перед самим собою. Основним випадком такого збігу є правонаступництво або заміна сторони у зобов'язанні. Наприклад, припинення зобов'язання з цієї підстави може мати місце тоді, коли дві організації, що перебували в договірних стосунках, були реорганізовані шляхом злиття чи приєднання однієї юридичної особи до іншої. У цьому разі також може виникнути становище, при якому одна особа виступає як боржник і кредитор одночасно.

Ця обставина є підставою для припинення зобов'язання. Проте якщо поряд із зазначеною особою є й інші правонаступники, то в цій частині зобов'язання за договором припинені бути не можуть, бо в даній ситуації збіг боржника і кредитора в одній особі відсутній. Не повністю, а лише частково припиняється зобов'язання у разі збігу кредитора з одним із солідарних боржників. Зобов'язання припиняється щодо цього боржника і зберігається щодо решти боржників.

Якщо таке поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі припиняється, зобов'язання виникає знову.