Мы ВКонтакте

Стаття 220. Прострочення боржника

1. Боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

2. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

3. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.

Коментар:

1. Частина 1 коментованої статті встановлює загальне правило, за яким боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Аналогічною за змістом є норма ч. 2 ст. 612 ЦК.

Під простроченням боржника розуміється невиконання ним дій, що забезпечують виконання зобов'язання у встановлений строк. Прострочення боржника має місце, зокрема, в такій ситуації, коли боржник за грошовими зобов'язаннями (покупець - у договорі купівлі-продажу або поставки, замовник - у договорі про надання послуг тощо) вчасно не дав розпорядження установі банку про списання грошових коштів з його рахунка за платіжною вимогою контрагента за договором, хоча за умовами договору розрахунки за передані товари чи надані послуги здійснюються шляхом списання грошових коштів з рахунка платника. У результаті цього кредитор (контрагент за договором), який виставив рахунок, не отримав оплати за поставлений у строк товар чи надані послуги, постачальник своєчасно не замовив рухомий склад та не забезпечив відвантаження товару покупцю, в подальшому було припинено рух транспорту в даному напрямку тощо. Тобто виникнення цих обставини безпосередньо пов'язане із тими діями, що не були здійснені боржником.

Отже, юридичні наслідки прострочення боржника включають не тільки те, що боржник повинен відшкодувати кредитору збитки, завдані простроченням. Він також відповідає перед кредитором за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

2. Кредитор має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для нього. Це положення також є виключенням із загального правила, встановленого ст. 188 цього Кодексу, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються. Необхідність такого виключення є виправданою у випадках, коли сама сутність зобов'язання залежить від певних обставин, наприклад, необхідність доставки партії ялинкових прикрас до Нового року, а не після нього. Проте, безумовно, при вирішенні судами пов'язаних із цим спорів зазначені обставини повинні бути доведені.

3. Відповідно до законодавства прострочення боржника не може бути визнане, якщо боржник був позбавлений можливості своєчасно виконати зобов'язання внаслідок прострочення самого кредитора. Таке положення випливає із загальних умов належного виконання господарських зобов'язань.