Мы ВКонтакте

Стаття 275. Договір енергопостачання

1. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

2. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

3. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

4. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Розбіжності, що виникають при укладенні такого договору, врегульовуються відповідно до вимог цього Кодексу.

5. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Коментар:

1. Коментовану статтю слід застосовувати у системному взаємозв'язку зі ст. 714 ЦК України "Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу". Так, ЦК України у названій статті встановлює, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору енергопостачання слід застосовувати загальні положення про договір поставки та про договір купівлі-продажу, якщо інше не встановлено законом або якщо інше не випливає із суті відносин сторін.

2. Енергопостачальником електричної енергії за таким договором може бути тільки суб'єкт господарської діяльності, який має спеціальний дозвіл (ліцензію) на здійснення відповідного виду господарської діяльності. Так, згідно з п. 73 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії підлягають ліцензуванню. Проте цей же Закон встановлює, що ліцензування у певних сферах здійснюється згідно з законодавством, що регулює відносини у відповідних сферах.

Відносини з енергопостачання регулюються Законом України "Про енергозбереження" від 01.07.94 р. N 74/94-ВР (з відповідними змінами), Законом України "Про електроенергетику" від 16.10.97 р. N 575/97-ВР (з відповідними змінами). Згідно зі ст. 13 останнього Закону діяльність з виробництва, передачі та постачання електричної енергії в Україні здійснюється за умови отримання відповідної ліцензії. Умови та правила здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.06.96 р. N 15/1. Умови та правила здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами затверджені постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 13.06.96 р. N 15.

Крім названих нормативних актів, енергопостачання регулюється також Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 р. N 1357; Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 р. N 4 (назва в редакції наказу від 06.11.2007 р. N 169); Порядком проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний газ, житлово-комунальні послуги та послуги водопостачання і водовідведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2000 р. N 934 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 р. N 1693).

3. Важливе місце у договірних відносинах щодо електропостачання займають Правила користування електричною енергією, затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. N 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17.10.2005 р. N 910, з відповідними змінами). Цим нормативним актом затверджено Типовий договір про технічне забезпечення електропостачання споживача, Типовий договір про спільне використання технологічних мереж, Типовий договір про постачання електричної енергії, Типовий договір про тимчасове постачання електричної енергії без засобів обліку, Типовий договір про користування електричною енергією на території населеного пункту.

4. Договір енергопостачання є оплатним, консенсуальним, алеаторним, публічним, як правило, є договором приєднання.

5. Права, обов'язки та відповідальність енергопостачальників визначаються, зокрема, ст. 24 Закону України "Про електроенергетику", яка серед іншого встановлює, що енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, розташованому на цій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії.

Права споживачів електроенергії визначаються ст. 25 цього ж Закону. Серед іншого ця стаття встановлює, що захист прав споживачів електричної енергії здійснюється, зокрема, відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".

6. Законодавство України містить спеціальний нормативний акт щодо відшкодування збитків, які можуть бути завдані енергопостачальнику: Порядок визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 р. N 122. Порядок застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 р. N 1139.

7. Договірні відносини у сфері постачання електроенергії мають свої особливості, що пов'язано зі специфікою предмета договору та обумовлює спеціальне правове регулювання цих відносин, впливає на специфіку організації договірних зв'язків. Так, постановою НКРЕ від 12.09.2003 р. за N 921 затверджено Правила Оптового ринку електричної енергії України, які визначають організаційно-правові засади формування і розподілу електроенергії, впливають на порядок договорів про постачання електричних ресурсів та на зміст таких договорів.

8. Законодавець у коментованій статті до договору енергопостачання відніс і поставку енергії у формі пари, гарячої та перегрітої води. У зв'язку з цим при застосуванні коментованої статті слід також враховувати положення Закону України "Про ліцензування деяких видів підприємницької діяльності". Відповідно до п. 21 ст. 9 названого Закону централізоване водопостачання та водовідведення віднесені до діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Ця ж стаття у п. 19 відносить до ліцензованих видів діяльності також постачання природного газу за регульованими та нерегульованими тарифами.

9. Частина 4 коментованої статті потребує врахування антимонопольного законодавства, основу якого складають ст. 18 ГК України, гл. 3 "Обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції" ГК України, Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р. N 2210-III та Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р. N 236/96-ВР.

Так, ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" містить визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання. Зокрема, монопольним становищем суб'єкта господарювання визнається положення, коли частка такого суб'єкта на ринку перевищує 35 відсотків, якщо такий суб'єкт не доведе, що він зазнає значної конкуренції.

Закон України "Про природні монополії" від 20.04.2000 р. N 1682-III у ч. 1 ст. 5 прямо зазначає, що сферами діяльності природних монополій, зокрема, є передача та розподіл електричної енергії, централізоване водопостачання та водовідведення. Згідно з ч. 2 цієї ж статті перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень. Положення про складення та ведення переліку суб'єктів природних монополій затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 12.12.2006 р. N 537-р.