Мы ВКонтакте

Стаття 294. Зберігання у товарному складі

1. Товарним складом визнається організація, що здійснює зберігання товарів та надає пов'язані із зберіганням послуги на засадах підприємницької діяльності.

2. Товарний склад є складом загального користування у разі якщо із закону, інших правових актів або виданого суб'єкту господарювання дозволу (ліцензії) випливає, що він зобов'язаний приймати на зберігання товари від будь-якого товароволодільця.

3. Зберігання у товарному складі здійснюється за договором складського зберігання.

4. До регулювання відносин, що випливають із зберігання товарів за договором складського зберігання, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Коментар:

1. Зберігання на товарному складі регулюється загальними положеннями законодавства про зберігання (гл. 66 "Зберігання" ЦК України), зокрема § 2 "Зберігання на товарному складі" цієї глави, до складу якого входять ст. 956 - 966 ЦК України. Крім того, товарне зберігання визначається спеціальними нормативними актами: Законом України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва" від 23.12.2004 р. N 2286-IV, Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" від 04.07.2002 р. N 37-IV, Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 р. N 198, Технічним регламентом зернового складу, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 р. N 228, та іншими нормативними актами.

2. Поняття товарного складу міститься у ст. 1 Закону України "Про сертифіковані товарні склади та прості і подвійні складські свідоцтва", відповідно до якої товарний склад - організація, що зберігає товар та надає послуги, пов'язані із зберіганням, на засадах підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 25 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад є складом загального користування і зобов'язаний приймати на зберігання зерно від будь-якої особи. Законодавство України про складське зберігання найбільш розвинене в частині, що стосується зберігання зерна, хоча в інших країнах світу більш активно використовуються правові механізми щодо зберігання також інших замінних матеріалів (металу, вугілля, руди тощо).

3. Договір складського зберігання визначається, зокрема, ст. 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", відповідно до якої договір складського зберігання зерна є публічним договором. Це положення співвідноситься з положеннями ст. 633 ЦК України, відповідно до якої публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець - взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Типова форма договору складського зберігання зерна закріплена постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 р. N 510. Цією ж постановою закріплено Порядок випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, а також затверджено їх зразки.

За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов'язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб'єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа. Зерно, прийняте на зберігання за простим або подвійним складським свідоцтвом, не може бути відчужене без правомірної передачі простого або подвійного складського свідоцтва.