Мы ВКонтакте

Стаття 295. Агентська діяльність

1. Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

2. Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

3. Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

4. Комерційний агент не може укладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно себе особисто.

5. Законом можуть бути встановлені обмеження або заборона здійснення комерційного посередництва в окремих галузях господарювання.

Коментар:

1. Комерційне посередництво (агентська діяльність) - вид господарської діяльності, що може мати місце на підставі договору та положень законодавства про підприємництво, свободу договорів.

2. Коментована стаття містить опис діяльності, яку слід вважати агентською. З тлумачення наведеної норми слідує, що терміни "комерційне посередництво" та "агентська діяльність" вживаються як синоніми. Така діяльність має наступні ознаки: це діяльність з надання послуг агентом на користь особи або осіб, яких він представляє; такі послуги повинні бути пов'язані з господарською діяльністю особи, яку агент представляє; агентська діяльність полягає в юридичному або фактичному посередництві у відносинах з третіми особами.

Відносини, визначені коментованою статтею, є дуже близькими до відносин комерційного представництва, що передбачені ст. 243 ЦК України. Відповідно до ст. 234 комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності. При цьому ст. 237 ЦК України зазначає, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Разом з тим між комерційним представництвом та агентською діяльністю можна простежити відмінність. Так, за суб'єктним складом у комерційному представництві представником може бути будь-яка особа, а в агентському договорі агентом може бути тільки суб'єкт підприємницької діяльності. Крім того, комерційне представництво передбачає вчинення юридичних дій, проте у агентському договорі може мати місце виконання агентом на користь принципала суто фактичних дій, які не тягнуть за собою будь-яких юридичних наслідків.

2. Коментована стаття стосується, зокрема, суб'єктного складу агентської діяльності. Так, сторонами такого договору можуть бути виключно суб'єкти підприємницької діяльності. Іншим суб'єктам (державним органам, фізичним особам, що не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності) таких прав не надано. Сторонами такого договору виступають "агент" та "принципал".

Повноваження агента у цих відносинах характеризуються тим, що агент діє від імені особи, яку представляє, та в її інтересах. Повноваження агента, як слідує з коментованої статті, обмежені. Так, агент не може діяти від власного імені. У випадках, коли таке буде мати місце, до відносин між сторонами коментована стаття застосовуватися не може.

3. Агентські відносини поєднують у собі ознаки договору доручення та договору комісії, тому, в залежності від змісту відносин між сторонами, до такого договору можуть застосовуватися відповідні положення ЦК України. Так, відносини комісії врегульовано гл. 69 ЦК України, а відносини доручення - гл. 68 ЦК України.

4. Агентська діяльність в окремих сферах господарювання регулюється положеннями спеціальних нормативних актів. Так, гл. 5 "Морське агентування" КТМ України містить положення про морське агентування, яким врегульовуються питання порядку агентування суден, прав та обов'язків морського агента, порядку припинення договору морського агентування тощо. У сфері страхування ці відносини регулюються Положенням про порядок провадження діяльності страховими посередниками, що затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.96 р. N 1523. Відносини щодо посередництва у сфері страхування регулюються Інструкцією щодо умов і правил здійснення посередницької діяльності з приватизаційними паперами та контролю за їх дотриманням, затвердженою наказом Фонду державного майна України, Ліцензійної палати при Міністерстві економіки України від 19.02.97 р. N 190/ЛП-7. У сфері працевлаштування діють Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, затверджені наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2001 р. N 155/534.

Законодавство містить визначення агентської діяльності для страхових посередників. Так, відповідно до Положення про порядок провадження діяльності страховими посередниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.96 р. N 1523, агентська діяльність - це діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також для здійснення цих виплат.