Мы ВКонтакте

Стаття 297. Предмет агентського договору

1. За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок.

2. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

3. Договором повинна бути передбачена умова щодо території, в межах якої комерційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважається, що агент діє в межах території України.

4. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента.

Коментар:

1. Коментована стаття містить визначення агентського договору та його істотних умов. Так, предметом договору визначено послуги щодо укладення угод, а саме:

1) послуги в укладенні угод;

2) послуги щодо сприяння укладенню угод. У першому випадку йдеться про надання повноважень на вчинення договору, основне з яких - укладення договору, що передбачає, як правило, підписання.

Проте такі повноваження можуть також включати ведення переговорів, встановлення ціни та інших істотних умов договору тощо. Тобто у першому випадку мова йде про вчинення дій, які є юридично значущими. Предметом договору у другому випадку є дії, які не тягнуть за собою юридичних наслідків, проте є важливими й необхідними для укладення угод, які передують договору та є організаційними. Такими є дії, які передують укладенню договору, вони є організаційними, а саме: ведення переговорів від імені довірителя, представництво на певних заходах, розповсюдження інформації від імені принципала з метою подальшого укладення договорів тощо. При цьому відмінною рисою фактичних дій є відсутність юридичних наслідків при виконанні таких повноважень. Такими є фактичні дії, які не свідчать про взяття на себе прав та обов'язків за певним договором.

Предметом договору, згідно з коментованою статтею, є послуги з укладення договору. Проте під договором прийнято розуміти дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. Відтак коментована стаття регулює відносини з укладення договору, проте може застосовуватися по аналогії закону до відносин зі зміни або припинення договору.

2. З частини 1 коментованої статті слідує, що агентський договір є платним. Разом з тим ч. 2 коментованої статті містить положення про те, що договір має містити умови виплати винагороди, а це дає підстави говорити про те, що оплати за договором може не відбутися при настанні умов, передбачених договором.

3. Коментована стаття містить перелік, що слід вважати істотними умовами такого договору. Так, з ч. 2, 3, 4 слідує, що агентський договір повинен включати:

1) сферу виконання посередницьких послуг. У формальному відношенні сфери господарської діяльності визначаються Класифікатором видів економічної діяльності, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 р. N 375;

2) характер послуг, що слід розуміти як опис послуг. Такий опис виходячи з частини першої статті, що коментується, має обов'язково містити зазначення про те, у чому саме мають полягати послуги: в укладенні угоди чи у сприянні її укладенню;

3) порядок виконання посередницьких послуг. Під цим терміном слід розуміти опис послідовності дій, які мають здійснити сторони і внаслідок яких має бути укладено договір;

4) права та обов'язки сторін;

5) умови і розмір винагороди комерційному агентові;

6) строк дії договору;

7) санкції в разі порушення сторонами умов договору;

8) положення про форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента. Відсутність положень про територію діяльності комерційного агента не може тягнути за собою визнання договору неукладеним як такого, що не містить істотних умов, оскільки для такого випадку коментована стаття передбачає, що територією діяльності є територія України.

Крім коментованої статті, істотні умови агентського договору доповнюються також вимогами ст. 180 ГК України (див. коментар до названої статті).

Коментована стаття також зазначає, що до істотних умов належать інші необхідні умови, визначені сторонами. Такими умовами, згідно з ч. 2 ст. 180 ГК України, є умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Аналогічне положення міститься в абз. 2 ч. 1 ст. 638 ЦК України.

4. Територія діяльності може визначатися адміністративно-територіальним поділом України, а також територіями іноземних країн. Встановлення договором території, у межах якої комерційний агент здійснює свою діяльність, залежить від характеру договору та діяльності суб'єкта, якого представляє комерційний агент. Так, територія діяльності може визначатися місцем укладення договору, місцем реєстрації третіх осіб, місцем поставки товарів, місцем роздрібного продажу товарів, місцем провадження рекламних чи організаційних заходів тощо.

5. Частина 4 статті, що коментується, встановлює обов'язкову письмову форму укладення агентського договору. При застосуванні коментованої статті слід зважати також на положення ст. 208 ЦК України, відповідно до якої правочини між юридичними особами мають вчинятися письмово. Вимоги до письмової форми правочину містяться у ст. 207 ЦК України. Відповідно до ч. 1 ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч. 4 ст. 209 ЦК України на вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

6. Відповідно до ч. 4 коментованої статті агентський договір має містити форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента. У даному випадку йдеться як власне про форму (письмову чи нотаріальну), так і про те, який саме документ має підтверджувати такі повноваження. Так, вимоги до форми довіреності, що видається юридичною особою, визначаються ст. 245 ЦК України, яка встановлює, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Проте виходячи з положень ч. 3 ст. 243 ЦК України документом, який підтверджує повноваження комерційного представника, може бути довіреність або договір. Крім того, за умовами агентського договору принципал може надавати письмові вказівки з зазначенням деталей доручення та рекомендацій щодо виконання такого договору.

У раз, якщо документів, передбачених договором, комерційному агенту не буде надано, то укладений договір буде вважатися таким, що укладений з перевищенням повноважень з відповідними наслідками (див. коментар до ст. 298 ГК України).