Мы ВКонтакте

Стаття 349. Кредитні ресурси

1. Банки здійснюють кредитні операції в межах кредитних ресурсів, які вони утворюють у процесі своєї діяльності. Вони можуть позичати один в одного на договірних засадах ресурси, залучати та розміщувати кошти у формі депозитів, вкладів і здійснювати взаємні операції, передбачені їх статутами.

2. У разі недостатності коштів для здійснення кредитних операцій і виконання взятих на себе зобов'язань банки можуть одержувати позички у Національного банку України. Кредитні ресурси Національного банку України становлять кошти статутного капіталу та інших фондів, інші кошти, що використовуються як кредитні ресурси відповідно до закону.

3. Загальні умови використання кредитних ресурсів визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Коментар:

Банки здійснюють кредитні операції в межах кредитних ресурсів, які вони утворюють у процесі своєї діяльності.

Згідно з коментованою статтею банки можуть позичати один в одного на договірних засадах ресурси, залучати та розміщувати кошти у формі депозитів, вкладів і здійснювати взаємні операції, передбачені їх статутами.

Порядок надання банками інформації щодо купівлі-продажу банками кредитних ресурсів на міжбанківському ринку регулюється Положенням про надання банками України інформації за угодами з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. N 20.

Згідно з цим Положенням кредитні відносини між банками на міжбанківському кредитному ринку визначаються на договірних засадах шляхом укладення угод. Надання банками інформації за угодами з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку здійснюється за допомогою засобів програмного забезпечення, що розробляє та надає банкам на безоплатній основі Національний банк України. Банки мають забезпечити надання інформації за кожною операцією з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті (у тому числі інформації за пролонгованими угодами відповідно до укладених додаткових угод), що здійснена ними на міжбанківському кредитному ринку, включаючи операції, проведені їх філіями, протягом 10 хвилин після факту укладення угоди або отримання/відправлення коштів від банку-контрагента/банку-контрагенту залежно від першочерговості операції.

За надання Національному банку України недостовірної інформації щодо угод за операціями банків з купівлі та продажу кредитних ресурсів у національній валюті на міжбанківському кредитному ринку, ненадання або несвоєчасне її надання банки несуть відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, та можуть бути позбавлені права на отримання кредитів рефінансування Національного банку для підтримання їх ліквідності.

Однією з функцій Національного банку України є функція кредитора останньої інстанції для банків та організація системи рефінансування (ст. 7 Закону України "Про Національний банк України").

Отже, комерційний банк або інша кредитна установа, у разі вичерпання інших можливостей рефінансування, може звернутися до Національного банку України для отримання рефінансування. При цьому Національний банк України має право, але не зобов'язаний, надавати кредити для рефінансування банку, якщо це не тягне за собою ризиків для банківської системи.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Національний банк України" одним із основних економічних засобів і методів грошово-кредитної політики є регулювання обсягу грошової маси, зокрема, через рефінансування комерційних банків.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком.

Порядок надання Національним банком України кредитів комерційним банкам з метою підтримання їх стабільності визначено Положенням про регулювання Національним банком України ліквідності банків України, затвердженим постановою Національного банку України від 26.09.2006 р. N 378. Відповідно до цього Положення Національний банк може прийняти рішення про підтримання ліквідності банку через відповідні інструменти рефінансування, якщо банк дотримується таких основних вимог:

- строк діяльності - не менше ніж один рік після отримання ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій і відповідного письмового дозволу;

- має ліцензію Національного банку на здійснення відповідних банківських операцій і письмовий дозвіл, у тому числі за операціями з валютними цінностями та з цінними паперами за дорученням клієнтів або від свого імені;

- має активи, які можуть бути прийняті Національним банком у заставу;

- здійснює своєчасне погашення одержаних від Національного банку кредитів та сплату процентів за користування ними.

Національний банк України відповідно до своїх розпорядчих документів у разі коливань на грошово-кредитному ринку може встановлювати додаткові вимоги до банків залежно від інструментів, строків рефінансування, виду забезпечення кредиту рефінансування.

Обсяг наданого Національним банком України банку кредиту рефінансування (крім кредиту овернайт), у тому числі за кредитами з урахуванням поданої заявки, не повинен перевищувати 50 відсотків розміру регулятивного капіталу банку, розрахованого за даними останнього балансу.

Національний банк здійснює рефінансування банків за відсотковою ставкою, яка не нижча, ніж облікова ставка Національного банку, і яка протягом дії кредитного договору не підлягає коригуванню.

Національний банк України щоденно засобами електронної пошти оголошує банкам відсоткові ставки за зазначеними в цьому Положенні операціями.

Один банк не може одержати більше ніж 50 відсотків обсягу коштів, запропонованих на тендері з підтримання ліквідності банків.

Для нарахування процентів строк користування кредитом згідно з умовами кредитного договору між Національним банком та банком починається з дня надходження коштів на кореспондентський рахунок банку і закінчується в день, який передує даті повернення коштів.

Отримана застава за договорами, укладеними територіальними управліннями, обліковується на балансі територіального управління.

Після погашення кредитів територіальні управління списують предмети застави, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Застава (отримана та надана) за договорами, укладеними відповідним структурним підрозділом, обліковується на балансі Операційного управління Національного банку України.

Територіальне управління протягом дії кредитного договору між банком і Національним банком України може здійснювати перевірки банку (це передбачається в кредитному договорі) щодо правильності відображення в бухгалтерському обліку предметів застави, наданих під забезпечення кредитів рефінансування.