Мы ВКонтакте

Стаття 400. Законодавство про іноземні інвестиції

1. Відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями в Україні, регулюються цим Кодексом, законом про режим іноземного інвестування, іншими законодавчими актами та чинними міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України. У разі якщо міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про іноземні інвестиції, застосовуються правила міжнародного договору.

Коментар:

Дана стаття передбачає, що правове регулювання відносин, пов'язаних з іноземними інвестиціями, здійснюється не лише Господарським кодексом України, а й іншими нормативними актами, що діють на території України відповідно до їх ієрархії.

Слід звернути увагу, що найвищим законодавчим актом, норми якого мають пряму дію, є Конституція України, яка хоча безпосередньо і не врегульовує відносини, пов'язані з іноземними інвестиціями, але все ж таки визначає основні пріоритетні напрями розвитку держави, де, безперечно, відведено місце і для інвестиційної діяльності суб'єктів.

Наступними за силою йдуть міжнародні акти, які ратифіковані Україною. Серед найбільш важливих слід відмітити Конвенцію про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами (від 18.05.65 р.), яка була ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами" від 16.03.2000 р. Велику роль у правовому регулюванні відіграють двосторонні угоди про сприяння та взаємний захист інвестицій.

За міжнародними актами слідують закони України, в тому числі і кодифікованої форми: Господарський кодекс України від 16.01.2003 р., Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., Бюджетний кодекс України від 21.06.2001 р., Митний кодекс України від 11.07.2002 р., закони України: "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 р., "Про захист іноземних інвестицій на Україні" від 10.09.91 р., "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р., "Про інвестиційну діяльність" від 18.09.91 р., "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон" від 13.10.92 р., "Про угоди про розподіл продукції" від 14.09.99 р., "Про концесії" від 16.07.99 р., "Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження" від 17.02.2000 р., "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р., "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. та Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р.

Інші прогалини та колізії вирішуються вже безпосередньо актами Президента (укази "Про деякі питання іноземного інвестування" від 07.07.98 р., "Про додаткові заходи щодо залучення іноземних інвестицій в економіку України" від 07.07.2003 р., "Про Закон Автономної Республіки Крим "Про іноземні інвестиції" від 05.02.97 р.; Розпорядження "Про заходи щодо впорядкування оподаткування товарів (робіт, послуг), що імпортуються підприємствами з іноземними інвестиціями" від 03.01.96 р.) та постановами Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність" від 07.08.96 р., "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій" від 07.08.96 р., "Про затвердження Порядку визначення продукції власного виробництва підприємств з іноземними інвестиціями" від 05.09.96 р., "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора" від 30.01.97 р., "Про тимчасовий порядок митного оформлення товарів, які ввозяться на митну територію України підприємствами з іноземними інвестиціями" від 23.03.99 р., розпорядженнями Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо прискорення економічної реформи та залучення іноземних інвестицій" від 09.04.93 р., роз'ясненням Кабінету Міністрів України "Про правомірність оподаткування з 06.01.93 р. підприємств з іноземними інвестиціями за участю українського капіталу"; наказом Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про порядок здійснення іноземних інвестицій шляхом набуття у власність нерезидентами облігацій внутрішніх державних позик" від 19.01.2004 р.

Важливу роль в регулюванні відносин, пов'язаних з іноземними інвестиціями в Україні, відіграють також акти, видані іншими державними органами: постанова Національного банку України "Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну" від 10.08.2005 р., наказ Державної податкової адміністрації України "Про затвердження Порядку підтвердження органами державної податкової служби інформаційних повідомлень про фактичне внесення іноземних інвестицій та векселів, виданих під час увезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність", наказ Фонду державного майна "Про затвердження Примірного договору на проведення оцінки майна та форми акта приймання-передачі звіту з оцінки майна, що перебуває у загальнодержавній власності, під час створення підприємства з іноземними інвестиціями" тощо.

Але врегулювання даних відносин не можна було б вважати повним без Ухвали Конституційного Суду України про припинення провадження у справі за конституційними зверненнями підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних інвесторів, за конституційними поданнями народних депутатів України і Кабінету Міністрів України щодо офіційного тлумачення положень ст. 58 Конституції України та окремих положень Закону України "Про іноземні інвестиції", Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування", Закону України "Про режим іноземного інвестування", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що стосуються спеціального податкового, митного та іншого режиму іноземного інвестування (справа про режим іноземного інвестування), яка, не створюючи нової норми, дає тлумачення про правильність застосування чинного законодавства.

Під час коментування даної статті варто також звернути увагу й на те, що в ній мова йде саме про законодавство, а не про джерела правового регулювання, тому застосовувати до даних відносин слід саме нормативно-правові акти, а не інші джерела права.