Мы ВКонтакте

Стаття 411. Виключна (морська) економічна зона України

1. Морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать, становлять виключну (морську) економічну зону України.

2. Ширина виключної (морської) економічної зони становить до двохсот морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України.

3. З метою забезпечення суверенних прав України на розвідку, експлуатацію, збереження живих ресурсів та управління ними у виключній (морській) економічній зоні держава вживає заходів (включаючи огляд, інспекцію, арешт і судовий розгляд) щодо забезпечення додержання суб'єктами господарювання законодавства України.

4. Держава у виключній (морській) економічній зоні України має виключне право створювати, а також дозволяти і регулювати спорудження, експлуатацію та використання штучних островів, установок і споруд для морських наукових досліджень, розвідки і розробки природних ресурсів, інших економічних цілей відповідно до законодавства України.

5. Режим здійснення господарської діяльності у виключній (морській) економічній зоні встановлюється відповідно до цього Кодексу законом про виключну (морську) економічну зону України, іншими законодавчими актами, що регулюють питання, пов'язані з правовим режимом виключної (морської) економічної зони України.

Коментар:

1. Спеціальному режиму господарювання у виключній (морській) економічній зоні України присвячена одна стаття Кодексу, в якій дається визначення виключної (морської) зони України та основна увага звертається на повноваження держави по забезпеченню суверенних прав України.

2. Аналізуючи спеціальний режим господарської діяльності у виключній (морській) економічній зоні України, слід звернути увагу на певні особливості.

Зазначений режим вводиться на спеціальній території, а саме: у виключній (морській) економічній зоні України - це морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів. Ширина виключної (морської) економічної зони становить до двохсот морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України.

Цей режим запроваджується з метою забезпечення суверенних прав України на розвідку, експлуатацію, збереження живих ресурсів та управління ними у виключній (морській) економічній зоні.

На території виключної (морської) економічної зони України допускається діяльність інших держав, їх юридичних та фізичних осіб, юридичних та фізичних осіб України та міжнародних організацій. Чинним законодавством України для них передбачається ряд прав, які вони можуть реалізувати на території виключної (морської) економічної зони України. Але такі права мають ряд обмежень, запровадження яких пов'язано з необхідністю забезпечити захист суверенних прав України на розвідку, експлуатацію, збереження живих ресурсів та управління ними у виключній (морській) економічній зоні.

Іноземні юридичні та фізичні особи мають право на підставі міжнародних угод вести промисел рибних та інших живих ресурсів, а також проводити дослідження, розвідку та інші операції, пов'язані з таким промислом. Відповідно до Порядку і умов використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними і фізичними особами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.99 р. N 1490, використання водних живих ресурсів здійснюється за плату та за спеціальними дозволами, виданими користувачам на кожне судно Головним управлінням охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства Держкомрибгоспу у межах затверджених Мінекобезпеки лімітів на основі біологічних обґрунтувань. Зазначені особи повинні дотримуватися вимог щодо збереження рибних та інших живих ресурсів, а також інших положень і умов, установлених чинним законодавством України.

Юридичні та фізичні особи України при промислі та використанні рибних ресурсів повинні отримати дозвіл, який засвідчує право користувача на спеціальне використання визначених водних живих ресурсів у межах затверджених лімітів (виділених квот) згідно з Тимчасовим порядком ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 р. N 1192. Капітани суден для ведення промислу у виключній (морській) економічній зоні України крім дозволу повинні мати рибальські квитки за формою, затвердженою Мінрибгоспом. Під час здійснення господарської та іншої діяльності, проведення будь-яких видів робіт у виключній (морській) економічній зоні України повинні передбачатися і здійснюватися користувачами заходи щодо збереження належного екологічного стану і умов відтворення водних живих ресурсів, забезпечення недоторканності місць нересту, зимівлі, нагулу цінних видів риб та інших місць, що становлять особливу цінність для їх охорони і відтворення.

Юридичні та фізичні особи України та інших держав, міжнародні організації, відповідальні за утримання та експлуатацію штучних островів, установок і споруд, зобов'язані забезпечувати утримання у належному стані постійних засобів попередження про їх наявність.

Усі держави, незалежно від їх географічного положення, їх юридичні і фізичні особи, а також міжнародні організації мають право проводити морські наукові дослідження лише за згоди спеціально уповноважених органів України відповідно до законодавства України і міжнародних договорів. Спеціально уповноважені органи України дають згоду на проведення морських наукових досліджень у виключній (морській) економічній зоні за умови, що ці дослідження проводяться лише у мирних цілях, для розширення знань про морське середовище на благо людства і не несуть загрози навколишньому природному середовищу. Під час проведення морських наукових досліджень у виключній (морській) економічній зоні України вони зобов'язані дотримуватися таких умов:

1) забезпечувати участь представників України у морських наукових дослідженнях, зокрема на борту науково-дослідних суден та на інших науково-дослідних установках, надавати спеціально уповноваженим органам України на їх прохання попередні доповіді, а також інші матеріали і висновки досліджень;

2) надавати спеціально уповноваженим органам України на їх прохання можливість доступу до всіх даних і зразків, одержаних під час морських наукових досліджень, передавати їм матеріали, з яких можна зробити копію, і зразки, які можна розділити без заподіяння шкоди їх науковій цінності, а також надавати інформацію, що містить оцінку таких даних, зразків і результатів досліджень, або подавати допомогу в їх оцінці та інтерпретації;

3) не перешкоджати діяльності, що здійснюється з метою реалізації суверенних прав та юрисдикції України згідно із ст. ст. 4, 7 і 8 Закону України від 16.05.95 р. "Про виключну (морську) економічну зону України";

4) негайно інформувати спеціально уповноважені органи України про будь-які істотні зміни у програмі досліджень;

5) прибрати науково-дослідні установки або обладнання після завершення досліджень, якщо не укладено угоди про інше.

Суб'єкти господарювання у виключній (морській) економічній зоні України можуть укладати угоди про розподіл продукції згідно з Законом України від 14.09.99 р. "Про угоди про розподіл продукції" та отримувати пільги, передбачені чинним законодавством України.

Чинним законодавством України також встановлюються заборони. Так, захоронення у межах виключної (морської) економічної зони України відходів або інших матеріалів і предметів забороняється.

Юридичні особи за порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону України несуть відповідальність, встановлену ст. 22 - 26 Закону України від 16.05.95 р. "Про виключну (морську) економічну зону України", якими передбачено санкції у виді штрафу, конфіскації засобів і знарядь, із застосуванням яких вчинено порушення, безоплатного вилучення незаконно видобутих ресурсів. Зазначені санкції встановлені законом за наступні правопорушення:

1) незаконну розвідку чи розробку природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України, а так само створення штучних островів, будівництво установок і споруд, встановлення навколо них зон безпеки без дозволу спеціально уповноваженого органу України;

2) незабезпечення установок чи інших споруд, що знаходяться у виключній (морській) економічній зоні України, постійними засобами попередження про їх наявність, порушення правил підтримання цих засобів у належному стані чи порушення правил ліквідації тих споруд, експлуатацію яких остаточно припинено;

3) незаконне видобування природних ресурсів у межах виключної (морської) економічної зони України;

4) незаконне ведення у виключній (морській) економічній зоні України морських наукових досліджень;

5) незаконне забруднення будь-яким способом морського середовища виключної (морської) економічної зони України речовинами, шкідливими для здоров'я людей або живих ресурсів моря, чи іншими відходами, матеріалами і предметами, які можуть завдавати шкоду або створити перешкоди для правомірної діяльності на морі, а так само інше порушення правил запобігання забрудненню морського середовища.

Притягнення порушників до відповідальності не звільняє їх від обов'язку відшкодувати відповідно до чинного законодавства України шкоду, завдану внаслідок порушення живим чи іншим ресурсам виключної (морської) економічної зони України.

Особливістю цього режиму також є спеціальні повноваження держави Україна щодо діяльності на території морської зони, спрямовані на забезпечення суверенних прав України. Україна у своїй виключній (морській) економічній зоні має:

суверенні права щодо розвідки, розробки і збереження природних ресурсів як живих, так і неживих у водах, що покривають морське дно, на морському дні та в його надрах, а також з метою управління цими ресурсами і щодо здійснення інших видів діяльності по економічній розвідці та розробці зазначеної зони, у тому числі виробництву енергії шляхом використання води, течій і вітру;

юрисдикцію, передбачену відповідними положеннями цього Закону та нормами міжнародного права, щодо створення і використання штучних островів, установок і споруд, здійснення морських наукових досліджень, захисту та збереження морського середовища;

 

інші права, передбачені Законом України від 16.05.95 р. "Про виключну (морську) економічну зону України", іншими законодавчими актами України та загальновизнаними нормами міжнародного права.

Охорона суверенних прав України здійснюється:

1) органами рибоохорони Міністерства рибного господарства України;

2) органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України;

3) органами Морської охорони Державної прикордонної служби України.

Посадові особи органів рибоохорони Міністерства рибного господарства України під час здійснення охорони виключної (морської) економічної зони згідно з Положенням про порядок охорони суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.96 р. N 642, можуть:

• зупиняти й оглядати в установленому порядку судна, інші плавучі засоби, що ведуть промисел риби та інших водних живих ресурсів, пошук, дослідження та операції, пов'язані з таким промислом, й інші роботи у виключній (морській) економічній зоні, перевіряти документи на здійснення рибного промислу та інших робіт;

• призупиняти або припиняти рибний промисел та інші роботи у разі порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону або відсутності дозволу (погодження) на їх проведення;

• застосовувати штрафні санкції у випадках, передбачених законодавством про виключну (морську) економічну зону;

• безплатно користуватися транспортними послугами та засобами зв'язку промислових суден іноземних держав, які здійснюють рибний промисел або інші роботи у виключній (морській) економічній зоні України згідно з діючими угодами або дозволами.

Коло повноважень посадових осіб органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України більш широке, оскільки крім повноважень, які мають посадові особи Мінрибгоспу, вони мають також право:

• відвідувати, оглядати та перебувати на штучних островах, установках і спорудах, що знаходяться у виключній (морській) економічній зоні, а також перевіряти документи, які засвідчують право на проведення робіт і спорудження штучних островів, установок, споруд і встановлення зон безпеки навколо них;

• тимчасово забороняти (зупиняти) морські наукові дослідження, які проводяться з порушенням вимог законодавства про виключну (морську) економічну зону, або припиняти їх у випадках, передбачених законодавством;

• вимагати від судна інформацію, необхідну для встановлення факту порушення вимог законодавства України або міжнародного права щодо запобігання забрудненню морського середовища, та проводити огляд судна з цією метою.

Посадові особи Державної прикордонної служби під час здійснення охорони виключної (морської) економічної зони наряду з зазначеними органами мають ще ширші повноваження, які крім зазначених доповнюються правами:

• складати акти про вчинення порушення у виключній (морській) економічній зоні;

• затримувати судна, що допускають порушення законодавства України або норм міжнародного права, і доставляти їх в один із відкритих для заходження іноземних невійськових суден портів України.

3. Частина 3 ст. 411 Кодексу вказує на заходи, які вживає держава Україна щодо забезпечення додержання суб'єктами господарювання законодавства України, та які розкривають норми Положення про порядок охорони суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.96 р. N 642. З метою забезпечення суверенних прав України на розвідку, експлуатацію, збереження живих ресурсів та управління ними у виключній (морській) економічній зоні уповноважені органи вживають наступних заходів:

- огляд та інспекцію. Під час огляду суден, штучних островів, установок і споруд можуть бути перевірені суднові, навігаційні та інші документи, а також виробничі і вантажні приміщення, обладнання і технічні засоби, що застосовуються для виконання робіт, і все видобуте у виключній (морській) економічній зоні.

Перевірка суднових, навігаційних та інших документів іноземних суден проводиться у випадках, коли є підстави вважати, що це судно порушило вимоги законодавства України або міжнародного права щодо запобігання забрудненню морського середовища у виключній (морській) економічній зоні України. Огляд такого судна може провадитися тільки після перевірки зазначених документів і лише у випадках, коли є підстави вважати, що судно або його обладнання не відповідає цим документам, або коли підстав, зазначених у документах, недостатньо для перевірки ймовірного порушення, коли судно не має належних документів або в разі відмови дати пояснення чи одержані пояснення суперечать очевидним фактам.

Під час огляду можуть відбиратися проби речовин або їх суміші, що знаходяться на судні, штучному острові, установці, споруді, необхідні для ідентифікації джерела забруднення морського середовища виключної (морської) економічної зони.

Огляд провадиться в присутності капітана або призначених ним осіб екіпажу судна чи представника адміністрації, яка здійснює керівництво роботами у виключній (морській) економічній зоні України;

- арешт. Порушник законодавства про виключну (морську) економічну зону, особа якого не може бути встановлена на місці, а також судно, знаряддя лову та інші технічні засоби, що використовуються для ведення рибного промислу та інших робіт у виключній (морській) економічній зоні і приналежність яких не може бути встановлена під час огляду судна, підлягають затриманню і доставці в один із відкритих для заходження іноземних невійськових суден портів України для встановлення особи порушника і приналежності таких суден, знарядь лову та інших технічних засобів.

Якщо є достатні підстави вважати, що іноземне судно порушило законодавство про виключну (морську) економічну зону і при цьому робить спробу зникнути, органи Державної прикордонної служби мають право переслідувати таке судно з метою затримання його і притягнення до відповідальності. Переслідування починається в момент знаходження судна - порушника законодавства про виключну (морську) економічну зону або однієї з його шлюпок у межах виключної (морської) економічної зони після сигналу "зупинитися", здійснюється безперервно і припиняється тільки тоді, коли переслідуване судно увійде в територіальне море своєї країни або будь-якої третьої держави.

Державна прикордонна служба має право застосовувати зброю в виключній (морській) економічній зоні для відбиття збройного нападу на неї або на інші судна України, для припинення явно ворожих дій з боку іноземних суден проти українських надводних та підводних об'єктів, а також для припинення збройного опору з боку суден - порушників законодавства про виключну (морську) економічну зону України під час їх зупинки та затримання і для затримання таких суден у цій зоні у разі невиконання вимоги "зупинитися", якщо судно намагається зникнути, а інші можливості для його зупинення вичерпані. У цьому разі зброя застосовується після попереджувального пострілу.

Про арешт або затримання іноземного судна чи фізичної особи посадові особи Державної прикордонної служби негайно повідомляють МЗС у встановленому порядку.

Вилучені у суден - порушників законодавства про виключну (морську) економічну зону вантажі та предмети, а також документи передаються на відповідальне зберігання капітану (власнику) судна або представнику адміністрації, що здійснює керівництво роботами у виключній (морській) економічній зоні, чи охороняються Державною прикордонною службою або передаються на зберігання іншим організаціям до вирішення в установленому порядку питання про відповідальність винних осіб.

Затримані українські судна незалежно від форми власності утримуються в одному з портів України відповідно до загальних правил перебування суден у портах України протягом терміну, необхідного для оформлення матеріалів про порушення, а також вилучення заборонених знарядь лову і незаконно видобутих ресурсів у виключній (морській) економічній зоні;

- судовий розгляд. За фактом вчинення порушення у виключній (морській) економічній зоні складається акт, який підписується посадовою особою Державної прикордонної служби і капітаном судна чи представником адміністрації, яка здійснює керівництво роботами у цій зоні. Акт і документи, що стосуються справи про порушення законодавства про виключну (морську) економічну зону, протягом трьох днів з дня затримання порушника надсилаються за належністю до відповідного органу, уповноваженого застосовувати санкції, або до районного (міського) суду за місцем затримання порушника. Зазначені органи протягом п'яти днів після надходження акта і документів розглядають їх і приймають рішення у справі, яке оформляється постановою відповідного органу або посадової особи.

У разі винесення судом у випадках, передбачених законодавством, рішення про конфіскацію іноземного судна уповноважені органи, що здійснюють охорону виключної (морської) економічної зони, пропонують особам, які перебувають на його борту, залишити в установленому порядку межі України, про що повідомляють МЗС.

Судовий розгляд справ про порушення, передбачені Законом України від 16.05.95 р. "Про виключну (морську) економічну зону України", провадиться в присутності представників порушника та органів, які здійснюють охорону виключної (морської) економічної зони України. Сплата штрафу проводиться порушником добровільно протягом одного місяця з дня накладення штрафу, а в разі оскарження - протягом місяця з дня відмови суду в задоволенні скарги. У разі несплати штрафу в цей строк він стягується через суд в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, що набрали чинності. У разі несплати штрафу у встановлений строк іноземною юридичною особою районний (міський) суд за заявою відповідного органу, що здійснює охорону виключної (морської) економічної зони, може прийняти рішення про застосування замість штрафу повної або часткової конфіскації затриманого або взятого як забезпечення майна чи грошових коштів юридичної особи - порушника.

4. Частина 4 ст. 411 Кодексу визначає виключні права держави Україна у виключній (морській) економічній зоні України: створювати, а також дозволяти і регулювати спорудження, експлуатацію та використання штучних островів, установок і споруд для морських наукових досліджень, розвідки і розробки природних ресурсів, інших економічних цілей відповідно до законодавства України.

Україна у своїй виключній (морській) економічній зоні має виключну юрисдикцію щодо штучних островів, установок і споруд, у тому числі щодо митних, податкових, санітарних та імміграційних законів і правил, а також законів і правил, що стосуються її безпеки. Вона може встановлювати навколо штучних островів, установок і споруд зони безпеки і здійснювати у цих зонах відповідні заходи для гарантування безпеки як судноплавства, так і штучних островів, установок та споруд.

5. Спеціальний режим господарської діяльності у виключній (морській) економічній зоні України встановлюється Законом України від 16.05.95 р. "Про виключну (морську) економічну зону України", прийнятим на основі положень Конвенції ООН по морському праву 1982 р. (була ратифікована Законом України від 03.06.99 р. "Про ратифікацію та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції ООН з морського права 1982 р."), його загальні умови передбачаються ст. 411 Господарського кодексу України. Суверенні права та юрисдикція України щодо морського дна виключної (морської) економічної зони і його надр реалізуються відповідно до законодавства України про континентальний шельф та Кодексу України про надра від 27.07.94 р. Законом України від 03.04.2003 р. "Про Державну прикордонну службу України" визначаються права Державної прикордонної служби України у виключній (морській) економічній зоні України. Крім того, зміст зазначеного режиму конкретизується підзаконними нормативно-правовими актами, що спрямовані на регулювання окремих питань, пов'язаних із спеціальним правовим режимом господарювання. Уповноважені державні органи та їх функції щодо охорони суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.96 р. N 642 "Про затвердження Положення про порядок охорони суверенних прав України у її виключній (морській) економічній зоні". Використання рибних та інших водних живих ресурсів іноземними фізичними та юридичними особами регулюється Порядком і умовами використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України іноземними юридичними і фізичними особами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.99 р. N 1490. Використання рибних та інших водних живих ресурсів виключної (морської) економічної зони України юридичними і фізичними особами України здійснюється відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 р. N 1192.